Чому у Львові досі немає метро?


Місто стрімко розвинулося і населення його зараз становить близько 800 тис. осіб, тому проблема транспортного сполучення стає дедалі гострішою. Та не лише історичний центр міста, а й його околиці не можуть похвалитися хорошою пропускною здатністю вулиць, оскільки у Львові дуже мало перехрещень доріг у різних рівнях. У великих містах світу транспортну проблему часто вирішують за допомогою тунелів.
Зазирнемо трохи в історію. Спроби побудувати транспортні тунелі у Львові вже робилис я ще за радянської влади. Йдеться про частково підземний швидкісний трамвай, ідея побудови якого виникла 1966 року під час розробки перспективного генплану розвитку Львова. Підземний трамвай – це фактично полегшений варіант метро, що передбачає менші діаметри тунелів та меншу глибину їх залягання.
Під землю перший тунель мав заходити поблизу старого трамвайного депо в кінці вул. Коперника, на перехресті теперішніх Сахарова і Вітовського. Сюди сходилися гілки з південної частини міста (вул. Наукової), з вулиці Чупринки та з Залізничного вокзалу. На першій гілці запроектували три станції: «Університет» (у районі Головпошти), «Площа Галицька» та «Винниківський ринок» (вул. Личаківська, 37). Шестикілометровий тунель закінчувався на перехресті Личаківської-Мечникова, звідки трамваї йшли на розворот по кільці маршрутів №2 та №7. Планувалося, що у перспективі наземна гілка метро з Личаківської мала б продовжуватися на Тракт Глинянський.

Будівництво тунелів розпочалося із того, що у дворі палацу Потоцьких вирили вентиляційну шахту, але коли досягли глибини 25 м, подальше поглиблення довелося припинити через просідання грунту і руйнацію прилеглих будівель. Найбільше постраждав фундамент палацу Потоцьких, який довелося зміцнювати, насичуючи ґрунт рідким склом. У результаті у Львові залишилася виділена колія на вулицях Сахарова – Кн. Ольги, яка використовується для руху трамваїв, і т. зв. 2-поверховий «будинок метробудівців» у подвір’ї Палацу Потоцьких, де тепер розташований Музей давньої української книги.
Львів у сенсі інженерно-геологічних умов унікальний – тут розвиваються майже всі небезпечні процеси, що існують у природі, крім кріогенних. Більше 30 квадратних кілометрів міста – закарстовані території.

Отож, в перспективі у Львові транспортні тунелі можуть з’явитися у такому вигляді:

1)     класичне метро – є кращим варіантом, ніж будівництво підземного трамваю, оскільки проляже значно глибше,тому вібрація буде не такою сильною.

2)     Маглев — потяг на магнітній підвісці, що левітує за рахунок відштовхування однакових полюсів магнітів і, навпаки, притягування різних полюсів. Рух здійснюється лінійним двигуном. Цей вид транспорту дуже швидкий і створює значно менше шуму. Недоліком є висока вартістьстворення та обслуговування колії.

3)     метро полегшеного типу (т. зв. система «Радан») відноситься до класу швидкісних легких автоматизованих рейкових систем. В якості приводу застосовується лінійний асинхронний електродвигун, а конструкція вагона – з алюмінієвих сплавів. Перевагами такого варіанту є в 1,5 рази менша вартість (вужчі тунелі і колія)і вдвічі-втричі менша вібрація, ніж у класичного метро.

4)     частково наземне метро, оскільки будівництво відкритим способом у 2.5 разів дешевше. Під землю варто йти тільки в історичному центрі міста.

 

 У зв’язку з архітектурно-історичною цінністю центральної забудови м. Львова просадки поверхні внаслідок будівництва тунелів є неприпустимими. Та сьогодні тунелі будуються навіть в найскладніших інженерно-геологічних умовах, оскільки існують тунелепрохідницькі щити з так званим «гідропривантаженням» (“SlurryShield”). У таких комплексах в призабійну частину під необхідним тиском нагнітається бентонітовий розчин, що дозволяє підтримувати забій в стабільному положенні навіть у найважчих пливунних грунтах. Розроблена порода відводиться разом з бентонітом по трубопроводу. Після відокремлення від бентонітового розчину грунт вивозиться, а розчин повертається в камеру гідропривантаження.Недоліком схеми бездеформаційного проходження тунелю є її значна вартість.

Вже зараз у генеральному плані розвитку м. Львова закладено проектування трьох ліній метро: район вул. Виговського – вул. Б. Хмельницького, Сихів – Рясне та райони Левандівка – Майорівка.Будівництво у генплан не ввійшло, оскільки виходить за часові межі, охоплювані документом. Планується побудувати власне метро полегшеного типу «Радан». За різними даними, будівництво буде проведено на протязі 2030-2050 років, але спочатку потрібне відповідне рішення депутатів Львівської міської ради, висновки експертів, і головне – величезні кошти.

Рисунок1

затори в центрі міста

затори в центрі міста

Рисунок5

” Маглев”

Рисунок3

звичайне метро

Рисунок4