Самопоміч у Рівному вербує молодих політиків “з багажем”

Самопоміч у Рівному користується іміджем молодої партії, зокрема, завдяки залученню молодих і активних людей з політичним досвідом.

Самопоміч у Рівному знаходить нові обличчя. Назарій Поліщук – нова людина в цій політичній структурі, але далеко не нова в політиці. Колись давно Назарій вірив у гарне майбутнє політичного проекту Володимира Литвина – “Народну партію”. На останніх виборах (президентських та ВР) працював на перемогу Олега Ляшка, навіть очолив на деякий час обласну організацію Радикальної партії. Згодом покинув цю посаду, очевидно, через внутрішні ротації в політсилі.

Як стало відомо, недавно Назарій очолив “ініціативну групу Самопомочі”. Слід зауважити, що в нинішній українській політиці визначення цього поняття поки залишається не до кінця зрозумілим.

Але по своїй суті, така “ініціативна група” – це буфер між партією і громадськими активістами, молоддю, бізнесменами, які хочуть потрапити в ряди Самопомочі. Це можна назвати своєрідним політичним фільтром – своєрідний винахід команди Андрій Садового.

Крім можливих бонусів, така політика місцевого осередку партії (громадської організації, ініціативи) викликає ряд непорозумінь та запитань. Проте такий фільтр уже один раз спрацював в Рівненській Самопомочі. Позитивно чи негативно – це вже питання окреме.

Близько пів року тому деякі учасники, що ще не встигли себе повною мірою проявити в “Самопомочі”, покинули ряди “ініціативної групи”. Когось виключили з осередку через особисті мотиви, як, наприклад, Іванну Смачило, яка зараз очолює обласну службу юстиції , а під час виборів організувала частину роботи “Самопомочі” на дільницях. Хтось сам заявив про вихід з осередку, як, наприклад, активіст рівненського Євромайдану Андрій Логащук, колишній партієць “Фронту Змін”. Були й інші активісти, які не прижились в Самопомочі.

Варто зауважити, що серед “відфільтрованих” людей були й інші особистості з політичним досвідом. Крім того, частина досвідчених активістів таки прижилася в осередку. В чому суть і необхідність такого фільтру – питання, що, очевидно, турбує багатьох бажаючих потрапити в місцеві ради на найближчих виборах.

Розглянемо умови, в яких працює Самопоміч:

  • брак часу – до виборів менше трьох місяців, кампанія уже почалась;
  • брак людей – структури Самопомочі не укомплектовані, потрібні нові кадри;
  • видимість демократії – прецедент обговорення всіх кандидатур на місцеві вибори;
  • велика стартова підтримка – бренд має доволі прохідні відсотки підтримки;
  • відсутність висування Самопомочі в деяких містах та округах.

Картинка складається цікава. З одного боку, ресурсів для повноцінної роботи в радах – немає. З іншого боку, попит на партію в суспільстві і серед амбіційних політиків, що хочуть піти на ці вибори, є. До прикладу можна взяти Назарія Поліщука, який без проблем стане депутатом Рівнеради, або навіть обласної ради Рівненщини, якщо висування від осередку таки буде.

Очевидно, що нереалізовані в РПЛ амбіції Назарій хоче задовольнити вже в жовтні. Проте, чи піде на вибори партія? Адже серед кандидатур від Рівненщини на сайті Самопомочі обговорюють лише Костопільський міський осередок.

Напрошується висновок, що Самопоміч у Рівному намагається обростати м’язами. Фільтрація людей уповільнює цей процес, а відсутність публічних облич в “ініціативній групі” протягом кількох місяців не дала достатнього гандекапу довіри до партійців (членів ГО, ініціативної групи) ні з боку Львівських керівників партії, ні з боку нардепів, ні з боку громади.

Це можна пов’язати з деякими внутрішніми скандалами, місцевими розбірками в “Самопомочі”, або ж просто з поганим менеджментом та закритістю Рівненського осередку.

Врешті, Самопоміч у Рівному вербує молодих політиків “з багажем”. Яка ж доля чекає на цих політиків? Що насправді ховається за показовою для України внутрішньопартійною демократією? Побачимо уже на місцевих виборах.

Адже недаремно говорять про те, що багато “досвідчених” місцевих політиків уже мають рятувальні круги у вигляді десятків перспективних партій. В період початку виборчої кампанії лишається відкритим одне питання: стане Рівненська Самопоміч парашутом для політичних небіжчиків і перебіжчиків, чи все-таки піде на перезавантаження до наступної місцевої кампанії, яка, до речі не за горами?