Мільйон туди, мільйон сюди – на реконструкції, будівнитва, ремонти. Що ви знаєте про те, як чиновники ділять бюджетні гроші і кому вони дістаються? Це історія про дві спроби довести до ладу Рівненський обласний центр екстренної медичної допомоги та медицини катастроф. Перша була ще за регіоналів. Друга – за нової влади. Як виявилося, обидві мають багато спільного. 

Скільки мільйонів заховано у стінах швидкої і хто та як їх освоїв – у розслідуванні «Четвертої влади».

Швидка допомога: гроші без тендеру 

Під колесами нових і не зовсім нових рівненських швидких – ями, а позаду незавершені ремонти. Попри те, що рятувати Центр екстреної медичної допомоги і медицини катастроф у Рівненській області взялися ще до Майдану. Не зважаючи на поспіх, зміну влади і фінансування тут досі фронт робіт.

На подвір`ї обласної швидкої багато ям. Коли їх ремонтуватимуть – тут не знають

Працівники швидкої радіють тому, що мають. Кабінети, диспечерську і фасад ми застаємо у стані значно кращому, ніж це було кілька років тому. Головний лікар центру екстренної медичної допомоги і медицини катастроф Андрій Бортнік розповідає як у них справи з ремонтами.

Андрій Бортнік каже, що ремонти – це болюче питання

– Станції вже 45 років. І такі моменти як капітальні ремонти гаражів впринципі на протязі цього всього періоду часу, історії існування станції, не виконувались, – розповідає Андрій Бортнік, – Болюче питання, серйозно. Зараз я більше думаю, щоб кошти людям на зарплату були відведені, відверто кажучи, а не вже там якісь розвитки і прогреси і рухи якісь.

У 2013-му країна чекала перевороту у сфері швидкої медичної допомоги. Зробити швидкі ще швидшими мала масштабна національна програма «Вчасна допомога», ініційована президентом Віктором Януковичем. Втілювати її у життя мало Державне агентство з інвестицій та управління національними проектами на чолі з Владиславом Каськівим, якого нині підозрюють у присвоєнні державних коштів. Він переховується у Панамі, а більшість проектів, на які виділялися грандіозні кошти, провалилися.

І ось завдяки проекту «Вчасна допомога» рівненська швидка, як і більшість в Україні мали б перевтілитися. Її планували забезпечити новим обладнанням, створити централізовану диспетчерську і комфортні умови для працівників. І все це до 2014-го. Першим кроком був ремонт.

– Ремонт, це було на плечі всіх обласних державних адміністрацій в Україні. Поставили питання зробити ремонт і підготувати самі кабінети. Крім того, забезпечити безперебійним джерелом живлення, для того, щоб ми не залежали ні при яких обставинах від енергозабезпечення. Відповідно ці всі роботи необхідно було закінчити до кінця 14-го року. – розповідає заступник головного лікаря Центру Олег Гикавчук.

Олег Гикавчук розповідає, що чиновники поспішали виконати постанову Кабміну, де йшлося про необхідність ремонтів до 2014-го

Влітку 2013-го рівненські чиновники взялися дуже терміново втілювати цей задум. З обласного бюджету на реконструкцію приміщення швидкої виділили 4 мільйони 700 тисяч гривень.

Департамент з питань будівництва і архітектури Рівненської облдержадміністрації мав визначити виконавця робіт і для цього провести тендер.

Юристка Мирослава Примак уже три роки перевіряє доброчесність тендерних закупівель на Рівненщині і Волині. Вона розповідає, що на той час процедурою, за допомогою якої департамент мав би обрати виконавця, були відкриті торги: департамент подає оголошення, фірми надсилають пропозиції, перемагає найдешевша, яка підходить замовнику.

 

Мирослава Примак вважає, що департамент необгрунтовано застосував неконкурентну процедуру

– Розпорядник бюджетних коштів не може просто придбати в магазині чи на базарі будь що, що необхідно для забезпечення нормальної роботи, або самого органу, або ж для задоволення потреб територіальної громади. Тому що є закон, який передбачає, що якщо треба купити товар, послугу, або роботу, як в даному випадку це була реконструкція приміщення – це роботи. То замовник повинен дотримати ся в першу чергу певного порядку. Це дати оголошення, аби відповідно могли прийти всі бажаючі, поторгуватися і продати замовнику те що він бажає, – розповідає Мирослава Примак.

Втім сталося не так як гадалося. Без тендеру і аукціону, застосовуючи неконкурентну процедуру закупівлі у одного учасника, яка використовується як виключення, департамент укладає договір з фірмою «Екотехмаркет». Фірмою, яка до Майдану успішно освоювала бюджетні кошти. А тепер – не дуже.

За даними відкритої бази держзакупівель, за вісім років (саме стільки років ТОВ – фірма «Екотехмаркет» бере участь у закупівлях) виграла тендерів на 40 мільйонів. Вісім із десяти договорів – до 2014-го року

«Як по маслу» все пройшло завдяки рекомендаціям чиновників зі структури облдержадміністрації. Власне на них департамент посилався при виборорі такої рідкісної процедури.

Посадовці за кілька днів засипали адміністрацію і департамент будівництва листами, де стверджували, що тендер проводити не треба. Треба швидко зробити реконструкцію приміщення швидкої, адже без цього не дадуть нового обладнання, а швидка не зможе довго працювати у пристосованому приміщенні.

Ось, наприклад, лист нинішнього заступника голови рівненської ОДА Ігоря Тимошенка, який на той час був директором департаменту економічного розвитку.

Ігор Тимошенко писав про необхідність визначити виконавця швидко, посилаючись на лист управління охорони здоров`я. 

Подібні листи, на які посилався департамент в обгрунтуванні чому не слід проводити тендер, писали також: головний лікар обласної швидкої Іван Зима, заступник начальника управління охорони здоров`я у Рівненській області Ігор Добровольський, заступнк голови Рівненської ОДА Володимир Новак. Всі їхні листи написані буквально в одні й ті ж дати (з 16 по 24 липня) – ніби за змовою, чи за вказівкою. Троє чиновників залишилися на високих посадах. Публікуємо ці листи.

Юристка Мирослава Примак не бачить у листах чиновників обґрунтованої причини уникнути тендеру.

– У нас є предмет «реконструкція приміщення швидкої». Жодна з цих обставин тут ніяк не може підійти. Але замовник, в нашому випадку, посилаючись на нагальність потреби своєї, в своє обґрунтування додає такі документи як листи головного лікаря, листи відповідно заступника голови обласної адміністрації і ще деякі документи. Закон же ж говорить, що потрібно, щоб були документи: експертні висновки, або якісь інші документи, або нормативні документи, або технологічні якісь документи, які підтверджують цю нагальність підстав. На моє переконання, в тому випадку, який в 2013 році, такої нагальності потреби і відповідно підстав, які передбачає закон в замовника не було.

У липні 2013-го до центру екстреної медичної допомоги приїхала будівельна техніка, почався довгоочікуваний ремонт. Якою була шкидка до реконструкції  – у відео.

Відео з ютуб-каналу Владислава Шеремета. Фото Анатолія Похилюка

Зробити мали все за три місяці. Втім фірма «Екотехмаркет», попри поспіх і терміновість про яку писали в листах чиновники, не зробила всіх робіт в запланований термін. Не вистачило фінансування. Всеукраїнську програму, через яку всі поспішали, як і багато інших національних проектів, якими керував Владислав Каськів, не виконали.

– Проект «Вчасна допомога», який говорить про те, що в кожній області мала бути своя створена централіована диспечерська об`єднана, тобто яка мала приймати виклики з цілої області, – розповідає Олег Гикавчук, – Зараз фактично як була диспетчерська міста Рівне так вона і залишилася, міста Рівне. Тому що в нас нема обладнання.

Диспечерська обласної швидкої після ремонту. Зараз вона обслуговує лише Рівне і Рівненський район, а не всю область, як планували у грандіозній програмі

Ремонт приміщень швидкої ще тривав, а Міністерство економічного розвитку вже вказало на порушення законодавства у сфері державних закупівель. Департамент закликали провести конкурентну процедуру.

– Замовник, який хотів би, щоб кошти витрачались дійсно ефективно, він мав би дослухатись принаймні до такого висновку і вжити певних заходів, які рекомендувало йому Міністерство. Це відповідно розірвати договір і провести процедуру відкритих торгів, – говорить Мирослава Примак.

Договір не розірвали. Фірма допрацьовувала ще в 2014-му і зрештою не завершила всі роботи. Як нам розповідають тепер – не вистачило фінансування. Втім фірма виконала робіт на 4 мільйони 534 тисячі гривень, тобто на меншу суму ніж та, яку вказували у договорі.

Пандус швидкої зараз виглядає ось так

А тим, що було зроблено зацікавилася міліція. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження, але зрештою порушень у діяльності фірми «Екотехмаркет» не знайшли.

– Для того, щоб розібратися в тому чи є порушення треба ще бути будівельником, або експертом в будівельній галузі відповідно. Тому що коли виникають порушення, виникають порушення, на мою думку, на етапі, коли виконання цих робіт. Громадськість, вона практично не має можливості перевіряти хід виконання роботи.  – розповідає юристка

Ми запитали у трьох чиновників, які рекомендували не проводити тендер, чому вони писали листи. Спочатку прийшли до заступника голови Рівненської ОДА Ігоря Тимошенка. 

Ігор Тимошенко каже, що вказівку написати лист йому ніхто не давав 

– Коли я надавав такі рекомендації, я розумів, що цей проект треба реалізувати в не більш як двохмісячний термін. Якщо б ми пішли по процедурі, звичайній тендерній процедурі, то тоді б це було на саму тендерну процедуру мінімум два місяці. Плюстам, можливо, були б якісь оскарження. І так далі, – пояснює Ігор Тимошенко.

Ще один автор листа-прохання – Ігор Добровольський. Нині, як і чотири роки тому, він – заступник голови обласного управління охорони здоров`я.

Ігор Добровольський написав найбільшого листа. Він переконаний, що тендер проводити не було часу

– Це «Вчасна», це був проект «Вчасна допомога» і фінансування йшло відповідно до постанови кабінету міністрів. Прийшли гроші, прийшла субвенція і треба було їх освоїти до кінця року, – каже Ігор Добровольський.

Теж саме сказав і третій автор листа-прохання – Іван Зима. У 2013-му в період ремонту він очолював обласну швику. Тепер він є головним лікарем обласної лікарні.

Гаражна історія

Єдиний гараж не ремонтували більш як 40 років. Він виявився непристосованим для нових автомобілів швидкої. Чотири роки тому його не ремонтували, попри те, що він включений до проекту. У вересні 2016-го депутати про це згадали і виділили ще мільйон гривень з необхідних двох мільйонів.

– Були кошти виділені, але тих коштів хватило тільки на проведення, заміну оціх от ролетів, гаражів і була зроблена ще внутрішня протипожежна сигналізація, – розповідає про зроблені роботи Андрій Бортнік.

Блакитна частина будівлі – відремонтована в 2013-му, решта – нереконструйований гараж

За три роки в Україні сталося багато змін у сфері закупівель. Тендери проводять онлайн на платформі «Прозорро», щоб підвищити конкуренцію і спростити бюрократію. Але за старими правилами грають і досі. Та ж фірма «Екотехмаркет» знову без тендеру у листопаді 2016-го підписує договір на понад 2 мільйони щоб продовжити ремонт швидкої. Фірма мала відремонтувати гараж включно із заміною вікон, утепленням, фасадом, поставити нові ворота, які відкриватимуться автоматично, зробити ремонт у підвальних приміщеннях.

Минулого року департамент застосував також неконкурентну процедуру – переговорну. В обгрунтуванні вказано, що виникли додаткові роботи. Скріншот з повідомлення про укладений договір на ресурсі Прозорро

– В 16-му році так само застосували неконкурентну процедуру, «переговорна» вона вже називається і обставину зазначили, підставу, точніше, той пункт, що потрібно здійснити додаткові роботи, які виникли раптово, в силу непередбачуваних обставин, в ході робіт попереднього тендеру, – розповідає Мирослава Примак.

Юристка звертає увагу, що жодних непередбачуваних обставин не було. Старі гаражні двері і незакінчений ремонт були як в 2014-му так і в 2016-му.

У гаражі замінили ворота, освітлення, встановили протипожежну сигналізацію. Все це відбувалося у холодному грудні. Решту робіт у таку погоду вирішили не робити.Зараз швидка чекає завершення ремонту 

Тож якими чарами володіє фірма «Екотехмаркет», яка двічі без тендеру отримала замовлення? Йдемо запитати про це в її керівника у офіційний офіс навпроти облдержадміністрації. Зрозумівши, що прийшли журналісти, проходу не дають і кажуть що в офісі знаходиться зовсім інша організація.

У департаменті не на камеру нам пояснили, що обійшлися без тендеру через близьке завершення бюджетного року. Моляв, якщо не освоїти бюджетні гроші до Нового року – не відомо виділять їх знову на цей об`єкт чи ні. Можливо, саме тому наприкінці листопада,чиновники поспіхом уклали договір не провівши тендер.

Експерт громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети» Микола Орлов називає це «зимовою гарячкою». З його слів, через те, що гроші на ремонти часто виділяють у холодному грудні, маємо неякісні дороги і приміщення, які криються тріщинами. Запитуємо чому так відбувається і як змінити ситуацію.

– Коли замовник тільки приймає ці гроші у нього є  вибір: або прийняти і освоїти, або повернути їх назад і, можливо, не отримати їх і наступного року і на цей об`єкт і якісь іще інші. Будь хто, хто дає ці гроші, він розраховує, що він робить добре, віддавши ці гроші. Вже не зважаючи на те, коли він це дає: чи в листопаді чи в грудні.

Микола Орлов вважає, що аби уникнути спішки і договорів без тендерів та зрештою неякісного виконання робіт взимку, чиновникам необхідно завчасно визначати об`єкти і краще планувати

– Треба аналізувати не тільки чому так сталось, а й що можна запропонувати, щоб так не було. Планувати треба краще і бюджет робити, можливо, не на рік, а на декілька років, на два на три. Щоби точно можна було не пороти зимову гарячку, а от все таки вчитися тоді, коли вчитися, а будувати тоді, коли треба будувати, – розповідає Микола Орлов, – Тут треба ну, умовно кажучи, перенести кінець фінансового року на перше березня, щоб всі встигали за цей проміжок часу використати кошти від перевиконання, або кошти, які залишилися в вищестоящому бюджеті і були направлені до низу.

Регіональне павутиння

У 2010-2013 роках областю керував Василь Берташ – колишній народний депутат, регіонал з освітою будівельника. Він відвідував будівництво чи не кожного об`єкту. А хто будуватиме обирав департамент з питань будівництва і архітектури на чолі з помічником Берташа Юрієм Сідлецьким. Після Майдану, з приходом нової влади, Сідлецький написав заяву на звільнення.

Юрій Сідлецький був помічником нардепа Василя Берташа, а згодом очолив департамен, який оперує чи не найбільшими бюджетними коштами

Обласну швидку почали будувати за керівництва Сідлецького і Берташа. Журналісти неодноразово писали про те, як ласі будівельні об`єкти за щедрі гроші будували фірми регіоналів. Згадаймо як фірма племінника Василя Берташа ремонтувала триповерхову школу в селі Будераж. Новобудова за лічені місяці покрилась тріщинами.

Ми з`ясували що в роки, коли головою ОДА був Василь Берташ, департамент без тендеру уклав 11 будівельних договорів. Всі вони – у таблиці. У 2014-2016 роках таку закупівлю департамент не застосовував.

Предмет Місце Термін поставки Переможець
1 Реконструкція обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф в м.Рівне по вул.Котляревського, 5 м.Рівне по грудень 2013р. ТОВ – фірма “Екотехмаркет”
2 Реконструкція поліклініки комунального закладу “Володимирецька центральна районна лікарня” під лікувальний корпус по вул.Грушевського, 39 смт.Володимирець Рівненської обл. по грудень 2013р. ТОВ “Фірма Опорядрембуд”
3 Реконструкція комунального закладу “Обласний перенатальний центр” Рівненської обласної ради по вул.Міцкевича, 30 в м.Рівне під заклад третинного рівня м.Рівне по 01 березня 2013р. ТОВ “Фірма Опорядрембуд”
4 Будівництво школи на 834 учнівських місця по вул.Харківця в смт. смт. Зарічне, Рівненська обл. по грудень 2013р. ТОВ “Рівнеагроспецмонтаж”
5 Реконструкція будинку культури та пришкільного інтернату під освітньо-культурний комплекс с.Мульчиці, Володимирецький р-н. по грудень 2012р. ТОВ “Рівнеагроспецмонтаж”
6 Реконструкція комунального закладу “Обласний перинатальний центр” Рівненської обласної ради по вул.Міцкевича, 30 в м.Рівне під заклад третинного рівня м.Рівне до 31 грудня 2012р. ТОВ “Фірма Опорядрембуд”
7 Будівництво спортивного залу школи в с.Людинь с.Людинь Дубровицького р-ну до 31 грудня 2012р. ТОВ “Рівнеагроспецмонтаж”
8 Реконструкція будинку культури та пришкільного інтернату під освітньо-культурний комплекс, с.Мульчиці с.Мульчиці Володимирецького р-ну до 31 грудня 2012р. ТОВ “Рівнеагроспецмонтаж”
9 Реконструкція першого поверху Висоцької дільничої лікарні під територіальний центр соціальної допомоги в с.Висоцьк с.Висоцьк Дубровицького р-ну до 31 грудня 2011р. ТОВ – фірма “Екотехмаркет”
10 Будівництво амбулаторії загальної практики сімейної медицини на вул.Василевського с.Миляч Дубровицького р-ну Рівненської обл. до 31 грудня 2011р. ТОВ “Атланта-Захід”
11 Будівництво будівель загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у с.Познань с.Познань Рокитнівського району) грудень 2010р. ТОВ “Рівнеагроспецмонтаж”

П`ять договорів уклали з фірмою «Рівнеагроспецмонтаж». Три – з «Опорядрембуд». Обидві тісно пов`язані з на той час депутатом Рівненської обласної ради, керівником Рівнегазу Петром Дубасом.

Два договори за такою ж процедурою отримала фірма «Екотехмаркет», якою керує Петро Ушомирський. З колишнім депутатом облради-регіоналом, екс-начальном відділу забезпечення діяльності керівництва облдержадміністрації апарату Рівненської ОДА, помічником Берташа Сергієм Бакульським керівника загадкової фірми пов`язує спільний бізнес – ЖБК «Комфортний дім». Ушомирський – серед засновників, а Бакульський – керівник.

Сергій Бакульський був помічником нардепа Берташа на платній основі. Фото сайту ERVE.UA

Крім того, пана Бакульського пов`язує з Василем Берташем спільна діяльність у громадській організаці  «Рівненський обласний осередок спортивної боротьби України», а з заступницею Василя Берташа на посаді голови ОДА Світланою Сад – ТОВ «ОТМ-КОМПАНІ», яке займається фотокопіюванням, працевлаштуванням, надає консультації з питань комерційної діяльності. Цим бізнесом екс-чиновники зайнялися у 2015-му.

Припускаємо, що завдяки таким зв`язкам, ця фірма без тендеру отримала будівництво швидкої. Запитуємо у Василя Берташа.

– Я ж кажу, вперше чую про цю фірму. Але знаю, що вона працювала. Хто там засновники був – виясняйте, узнавайте. Якщо на будівництві там було 50-40 фірм, я ж всі не можу пам`ятати.

– Ми бачимо, що за 10-13 роки багато таких процедур закупівлі одного учасника проходило. Суть в тому, що вигравали три фірми, – журналістка.

– Ну я ж вам розказую, що є управління, яке мало… Я не можу знати всьо. Є відповідальні люди.

– Тобто ви не керували цими процесами? Не втручались?

– Ні. Я ніколи нікому, як то кажуть, протекцію не давав. Хто якісно і в термін здавав об’єкти, тому завжди, як то кажуть, ми і грамоти давали і тих будівельників, як кажуть, поважали. І так далі.

Комунізм у департаменті будівництва

Нова влада, нові гроші, старі методи. Тепер державну структуру, яка керує будівельними процесами і розпоряджається державними мільйонами очолює Ярослав Мазярчук. В цій сфері він працює ще з Радянського союзу.

Він не вирішував, хто отримуватиме кошти у 2013-му, але мав би пояснити чому у 2016-му договір без конкуренції уклали з тією ж самою фірмою.

Ми тричі приходили до пана Мазярчука, щоб почути відповіді. Жодного разу, навіть в день прийому, це зробити не вдалося. Надіслали запитання письмово, але у відповідь отримали набір текстової інформації, яка не стосувалася наших питань. Зрештою чиновник прямо відмовився щось пояснювати і про це нам повідомили у прес-службі обласної адміністрації.

Тож поговорити з ним вдалося випадково. Він не знає, що його записують і розповідає все що думає. Виявляється чоловік ще досі будує комунізм.

– Я працював при Радянському союзі. Я знаю як має будівництво працювати правильно. Понімаєте? Як осваювались кошти бистро. Ми зараз з вами, коли в мене ці переліки, а потом я ще місяць граю в тендера, єслі ше якийсь суд, я граю два. Я виходжу на осінь на роботу. Це вже не робота, це вже іздіватєльство. Ці тендера це тормоз комунізма.

– Ну але…

– Але я такого не можу сказати, бо я держслужбовець.

Ярослав Мазярчук сумує за радянським минулим. Ми б не дізналися цього, аби чиновник не розповів сам і не погодився надавати відповіді офіційно на камеру

Як це часто трапляється, без камер державні службовці балакучіші. Правду про порядки в будівництві чуємо лише в такий спосіб. Чиновник ділиться своїм досвідом з Радянського союзу.

– Всі люди мого віку вже давним-давно всі пішли в часний свій бізнес і на ето дєло кажуть нам воно не потрібне. Бігати, щоб за нами якийсь міліціанєр бігав, ловив, що ми тут щось крадемо. Люди в свій час в нас Ровно будувалося німєрєно чим. Єслі зараз приїжджають якогось пад`єзда, то ми пад`єзди откривали на північному по три пад`єзда в місяць, там такі стройки були, ми строїли радіозавод, хімію строїли, тракторний. А ми шо сьогодні строїм? Якусь оцю швидку допомогу? Це ж ну дєтский сад. Ми ж не строїм, ми не розвиваєм нашу Україну! – говорить Ярослав Мазярчук.

З його слів, тендери не лише гальмують комунізм, а й сповільнюють будівництва. Мовляв, часто вони супруводжуються судовою тяганиною, розбірками з поліцією, а іноді за роботу беруться фірми, які зрештою її не виконують. Вкотре запитуємо чому ремонтувати швидку обрали саме «Екотехмаркет».

– Ну що я вам можу сказати? На той час керував Сідлецький. Він заходив туди, куди йому потрібно, йому ставилась задача, яка має виконуватись. На сьогоднішній день мені ставиться задача, я виконую. Ось я собі відповідаю за те, що я відповідаю. Він мені не каже, що він зробив і я нікому не скажу чого я там зробив.

– Враження виникає, що ця фірма виграла, бо в принципі вона пов`язана з Василем Берташем, – журналістка.

– Харашо, хай буде так. Шо тут поганого?

На це питання відповідає Мирослава Примак.

– Коли говорять слово тендер то розуміють перш за все якусь конкуренцію. Замовник, або розпорядник бюджетних коштів не може просто придбати в магазині чи на базарі будь що, що необхідно для забезпечення нормальної роботи, – розповідає Мирослава Примак, – За прийняття такого протиправного рішення існує як адміністративна відповідальність так і кримінальна відповідальність.

Громаська ініціатива «За чесний тендер» нині оскаржує дії департаменту.

Будувати швидко і не дуже, порушуючи закон і надаючи перевагу «своїм» фірмам. Здавалося б, це в минулому. Стіни обласної швидкої привести до порядку не вдалося ні старій ні новій владі. У кабінетах нові люди, нові закони, але схеми працюють старі.

 * * *
Публікація підготовлена в межах проекту «Сприяння прозорості державних закупівель у Західній Україні» що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED.

Автор: Сайт громадської журналістики