Наші контакти

Колона – Сайт громадської журналістики

Звабливі мільйони чорнобильських обідів

Західна Україна

Звабливі мільйони чорнобильських обідів

Чому навколо тендерів на харчування дітей у «чорнобильських» районах завжди запекла боротьба.

Ви знаєте, скільки коштує обід дитини? У більшості ЗОШ області на одну дитину на день в середньому витрачають до 20 грн. У дитячих садках Рівного, наприклад, дошкільнят годують за 16 грн, половину з яких сплачують батьки. І тільки на півночі області, де оплачує шкільні обіди держава, їх вартість підіймається до 30-40 грн. Невдоволені батьки та вчителі вважають, що на кожному обіді компанії, які виграють тендери, мають до 10 грн «для себе». А це десятки тисяч гривень щодня.

«Чорнобильським» харчуванням на Рівненщині забезпечені п’ять районів: Сарненський, Володимирецький, Рокитнівський, Дубровицький та Зарічненський, де мешкає трохи більше 40 тис. дітей, на харчування яких з державного бюджету виділяють сотні мільйонів гривень. Після тендерів суми зменшуються, але не через торги у системі Prozorro, як мало би бути, а через те, що тендерні процедури учасники затягують – і договори підписують на меншу кількість днів.

Наразі в усіх згаданих районах проводять торги на харчування дітей-чорнобильців у 2018-му. Результати мають бути у березні. Аби доти у школах було гаряче харчування, районні органи соцзахисту попідписували додаткові угоди з торішніми переможцями торгів. А перемогу у більшості районів минулого року здобула київська фірма, пов’язана із так званими «генерал-єнакіївськими» – групою екс-нардепа від Партії регіонів Юрія Іванющенка.

Місцевих учасників до аукціону навіть не пускали – право брати участь їм скасовував Антимонопольний комітет за скаргами киян. Торік тільки у Сарненськму районі та у Вараші перемогу здобули рівненські компанії. У Вараші, зокрема, тому, що сума тендеру була занадто малою, щоб «зацікавити» київські фірми.

Хоча, нагадаємо, після Революції Гідності Мінсоцполітики передало повноваження проводити тендери на харчування дітей-чорнобильців місцевим органам влади. Як йшлося тоді, такий крок має покращити якість послуг, адже, по-перше, маленькі місцеві компанії отримають змогу брати участь у торгах та вигравати. По-друге, місцевим замовникам буде легше контролювати переможців тендерів та напряму з ними контактувати. Адже кілька років поспіль виникали проблеми із фірмами зі сходу та центру України, які харчували дітей-чорнобильців.  Посеред навчального року вони припиняли надавати послуги (переважно через фінансові проблеми).

Втім, передача повноважень на місця фактично нічого не змінила. У 2016 році на Володимиреччині конкурсний комітет відмовив одразу п’ятьом учасникам, уклавши угоду з найдорожчим – київським ТОВ «Транс Логістик Центр». Після тендеру правоохоронці відкрили справу, проте суди вини посадовців не знайшли.

Антимонопольний бачить те, що не помічають замовники?

В усіх північних районах Рівненщини, окрім Сарненського та міста Вараш, школярів нині харчує згадане київське підприємство «Транс Логістик Центр». Перемогу на торгах воно здобувало не завдяки найнижчій ціні, а завдяки втручанню Антимонопольного комітету.

Рокитнівський район торік зміг провести тендер тільки у жовтні. На харчування понад 11 тисяч школярів передбачено було 27,1 млн грн. (на цей рік закладена сума – 44 млн. грн.).  Тендер весною 2017-го скасувала Держаудитслужба через неналежно зашифровану інформацію про цінові пропозиції.

На осінні торги, які, фактично, передбачали надання послуги харчування тільки у першому семестрі, подалися київські товариства «Транс Логістик Центр», «Військторг», рівненська підприємниця Галина Жарська та гощанське ТОВ «Віртуоз ЛТД». Останніх двох не допустили через скаргу «Транс Логістик Центру» до Антимонопольного комітету. Як йшлося у рішенні АМКУ, пані Жарська подала перспективне двотижневе меню, розроблене на Сарненський район, а не для рокитнівських школярів. А «Віртуоз ЛТД» не надав інформації про працівників, які будуть залучені безпосередньо до приготування їжі.

Виграв «Транс Логістик Центр», запропонувавши 25,6 млн грн. «Військторг» виставив 26,9 млн грн. Фірми не торгувалися. Оскільки договір було укладено тільки 3 листопада, його вартість зменшили до 13,1 млн грн. Обід на дітей 6-10 років, за виставленими пропозиціями, у районі обходиться у 24,92 грн, 10-14 років – у 28,41 грн, а 14-18 років – у 32,4 грн. В інших чорнобильських районах області ціна одного дитячого обіду, приготовленого цим же товариством, – вища. 15 січня, додамо, рокитнівчани продовжили договір з «Транс Логістик Центром» до кінця лютого – на 2,2 млн. грн.

У Зарічненському районі сума торгів була значно меншою – 19,9 млн. грн. Район – найменший серед усіх північних, кількість школярів у ньому не перевищує 5,2 тис. Тендер тамтешньому органу соцзахисту вдалося провести у квітні. Пропозиції подали Галина Жарська, товариства «Комплекс Ріко», «Час мрій» та «Транс Логістик Центр». Допущено було тільки дві останні фірми. Жарській відмовлено через скаргу «Транс Логістик Центру» до АМКУ, а «Комплексу Ріко» – через відсутність калькуляції вартості послуг з харчування дітей.

«Трас Логістик» та «Час мрій» подали фактично одну й ту ж ціну – 19,9 млн. грн. Різниця становила близько 600 грн. Фірми не торгувалися. «Транс Логістик Центр» підписав угоду на 15,4 млн. грн. (зважаючи на те, що договір було підписано наприкінці другого семестру – у травні), зобов’язавшись харчувати дітей, залежно від вікової категорії, на 25,86 грн, 29,44 грн та 33,54 грн, відповідно. У грудні суму договору зменшили до 12,5 млн. грн., оскільки витратити всі кошти підприємство не встигло. Але 18 січня було продовжено договір на момент проведення нового тендеру – на 2,5 млн. грн.

У Дубровицькому районі процедура була подібною, але без скарг. Тендер на 27,3 млн. грн. провели наприкінці березня, проте було тільки два учасники: київські «Час мрій» та «Транс Логістик Центр», які не торгувалися. «Транс Логістик» виграв з сумою 27,3 (у грудні зменшили вартість договору до 21,7 млн. грн.). Обумовлена ціна обідів – 29,87 грн-38,22 грн.

У  Володимирецькому районі, де понад 7,6 тис. школярів, тендер на 60 млн грн проводили у квітні минулого року (суму цьогорічного тендеру зменшили до 29,7 млн грн, зважаючи, що використати більше переможці не встигають). На торги подалося п’ять учасників:  ТОВ “Віртуоз ЛТД”, Галина Жарська, ТОВ «Час Мрій», КП «Володимирецький комбінат громадського харчування» та ТОВ «Транс Логістик Центр». Але допущено до аукціону було тільки трьох останніх.

Оскільки участь брало володимирецьке підприємство, «Транс Логістик Центр» під час торгів зменшив суму з 59,9 млн. грн. до 39,7 млн. грн., «Володимирецький комбінат» – з 59,8 млн. грн. до 47,2 млн. ТОВ «Час мрій» не торгувалося.

Договір уклали, відповідно, з «Транс Логістик Центр». Щоправда, зменшивши ціну угоди до 25,7 млн. грн. Обід на дитину 6-10 років, відповідно до договору, у Володимирецькому районі коштує 30,43 грн, 10-14 років – 34,7 грн, а 14-18 років – 40,04 грн. 18 січня володимирецькі посадовці продовжили з киянами договір на 4,66 млн. грн. За документами, послуги харчування кияни надають самостійно, не залучаючи місцевих субпідрядників.

Скарг від мешканців району на «Транс Логістик Центр» не було, – коментує голова Володимирецької РДА Володимир Хоружий. – Після торгів 2016 року прокуратура подала до суду на володимирецьке управління соцзахисту. Але усі судові інстанції визнали, що договір з «Транс Логістик Центром» було укладено відповідно до чинного законодавства. Товариство намагається перемогти законними способами, про незаконні мені нічого не відомо. Учасники, яких відхилив Антимонопольний, теж не були місцевими, тому для нас принципової різниці немає, харчує дітей підприємство з Гощі чи з Києва. Головне, щоб харчування було якісним. А проблем із підприємством-переможцем, як вже зазначав, не було.

Директор «Віртуоз ЛТД» Олександр Кучеренко, натомість, стверджує, що кияни грають нечесно:

Антимонопольний комітет приймав рішення під чітким керуванням київських фірм, – заявляє пан Кучеренко. – АМКУ виносив рішення, всупереч здоровому глузду. На двох торгах мою пропозицію відхиляли за однією і тією ж причиною. На одне засідання комітету я не поїхав, а на тому, що був, довів, що відхилення – неправомірне. Так Антимонопольний вирішив відмінити торги, оскільки «неможливо усунути порушення, які склалися». Думаю, цього року те ж саме буде. Я до суду подавав скаргу на АМКУ – нічого не вийшло, суд став на сторону Антимонопольного, рішення якого замовники торгів зобов’язані виконувати, відповідно до чинного законодавства. Навіть якщо розуміють безглуздість такого рішення. А на Волині взагалі до абсурду дійшло: київські фірми («Транс Логістик Центр» та «Час Мрій» – Ред.) почали судитися, хоч діють спільно.

Позов «Часу Мрій» на «Транс Логістик Центр» влітку 2017-го всі розцінили як спробу киян уникнути кримінальних проваджень. Хоча вже навіть те, що фірми на тендерах не торгуються, мало би викликати підозру якщо не в Антимонопольного, то у правоохоронців.

На Волині, зазначимо, «Транс Логістик» виграв торги на 10,9 млн грн. у «Часу Мрій» у Маневицькому районі, а також у Камінь-Каширському. В останньому, на 41,1 млн. грн., – з різницею у 300 гривень. І тільки у Любешівському районі перемогу здобуло ТОВ «Час Мрій», оскільки пропозицію «Транс Логістик Центру» відхили. Не було подано документи, які підтверджують «відповідність пропозиції технічним, якісним та кількісним вимогам предмета закупівлі».

У судовому позові до Антимонопольного, «Транс Логістику Центру» та органу соцзахисту Маневицької РДА ТОВ «Час мрій» просило визнати недійними торги у Маневицькому районі. Господарський суд Києва наприкінці серпня задовольнив клопотання «Часу Мрій» про забезпечення позову і заборонив підписувати та виконувати договір про харчування дітей. Але у жовтні підприємство прислало відмову від свого позову, що тільки збільшує підозри, що «Час мрій» та «Транс Логістик Центр» діють спільно.

Хто вони, ці кияни?

Зв’язатися із керівництвом «Часу Мрій» та «Транс Логістик Центру» нам так і не вдалося. Офісні працівники щоразу зазначали, що керівників немає на місці, на прохання перетелефонувати не відреагували.

«Час Мрій», за даними держреєстру, належить донеччанці Марині Фартушній. За інформацією «Наших грошей», раніше товариство належало Максиму Романову, який колись керував нині вже ліквідованим ТОВ «Люкс Про Форм» – підприємством з групи Юрія Іванющенка, якого ще називають Юрою Єнакіївським.

Юрій Іванющенко. Фото – порталу fdlx.com

У 2014 році засновником «Часу Мрій» був Тарас Єсик, який у 2016 році, пишуть «Наші гроші», представляв «Транс Логістик Центр» на тендерах управлінь соціального захисту на Рівненщині.

Власницею «Транс Логістик Центр» є одеситка Ганна Бутенко, яка була співзасновницею ліквідованого ТОВ «Адмет-Груп» – одного з «генерал-єнакіївських» годувальників армії.

Маємо яскравий приклад, коли дуже видно різницю цін на тендерах, де є конкуренція і де вона лише імітується, – коментує Святослав Клічук, керівник ГІ «За чесний тендер». – Йдеться про втрати мільйонів гривень з наших податків. На жаль, ситуація повторюється з року в рік. Підозри щодо нечесності учасників мають перевіряти правоохоронні органи, наприклад НАБУ.

Місцеві теж «не прості»

У Вараші, де вартість тендеру була 5,2 млн. грн., «Час мрій» та «Транс Логістик Центр» участь у торгах не брали. З шести, хто подав документи, до конкурсу допустили тільки Галину Жарську та «Віртуоз ЛТД», які… також не змагалися у ціні. З різницею у менше 500 грн виграв «Віртуоз ЛТД» (5,2 млн. грн.).

На Сарненщині, де сума тендеру становила 90,5 млн. грн., з семи учасників до торгів торік допустили тільки чотирьох: «Транс Логістик Центр», «Віртуоз ЛТД», «Час Мрій»  та Галину Жарську. «Транс Логістик Центр» намагався оскаржити участь пані Жарської, але на той раз не зміг, тож підприємниця виграла з сумою 55,5 млн. грн. (у грудні вартість договору зменшили до 29,3 млн грн.). Пропозиція «Часу мрій» була дешевша – 32,3 млн. грн. Проте товариство відмовилося підписувати договір.

Пані Жарська харчує близько 10,9 тис. сарненських школярів за 26,98-32,4 грн. на день, залежно від віку. У січні з нею продовжили договір на 5,9 млн грн., хоча далеко не всі у районі задоволені тим, як працює підприємниця. Так, достовірно відомо, що скаржилися на харчування у Цепцевичах. Тамтешня школа вимагала, щоб підрядник надавав послуги, відповідно до написаного на паперах.

Окрім того, були нарікання, що попри вищу вартість обіду, фактично меню у шкільних їдальнях на півночі Рівненщини мало відрізняються від тих, яким послуговують у нечорнобильських районах. А там, як ми уже згадували, один обід коштує на добрі 10 гривень менше.

Галина Жарська як фізична особа-підприємниця зареєстрована у Клевані. Основний напрямок її роботи, за даними держреєстру, – оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Що цікаво, номер телефону пані Жарської – такий же, як в офісу фірми «Фіалка», що належить родині бізнесменів Фалко. Підприємства, пов’язані з сімейством – лідери за кількістю виграних тендерів на Рівненщині останніми роками.

«Віртуоз ЛТД», зареєстроване у селі Бабин Гощанського району, спеціалізується на оптовій торгівлі м’ясом. Власниками його є рівнянин Олександр Кучеренко та мешканка Бабина Юлія Співак, яка свого часу працювала бухгалтеркою в іншому підприємстві пана Кучеренка. «Віртуоз ЛТД» часто вигравало тендери на постачання продуктів у школи Рівного.

Цього року харчування дітей-чорнобильців проводитимуть за тією ж процедурою. Чи зміняться підрядники і чи зекономить бюджет, стане відомо у березні. Наразі зрозуміло одне: перелік учасників з минулого року не змінився.

Алла Садовник

Матеріал підготовлено в рамках проекту «Сприяння прозорості влади у Західній Україні» що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED.

Прокоментувати

Рекомендації

Реклама
Вверх