Підписуйтесь на новини

Колона – Сайт громадської журналістики

Ціна «джинси» на Волині: Які ЗМІ готові переступити Закон за гроші?

Реклама
Загрузка...

Західна Україна

Ціна «джинси» на Волині: Які ЗМІ готові переступити Закон за гроші?

Сайт громадської журналістики вирішив перевірити, які Волинські ЗМІ готові ставити «джинсу», та у скільки оцінють публікацю замовних політичних матеріалів. Чимала кількість ЗМІ погодилася опублікувати замовний матеріал без рекламної позначки, а у мережі сайтів Район.ін у рекламному прайсі навіть вказаний такий вид реклами як – політична джинса.

Джинса́ — сленгове слово, яке використовується переважно в медійній спільноті. Синонім терміну «прихована реклама». Означає зумисну приховану рекламу чи антирекламу, подану у вигляді новин, авторських текстів, аналітики й телевізійних програм тощо. Джинса поділяється на комерційну та політичну. У першому випадку рекламують товари чи послуги певної компанії, в другому — політичних діячів.

Громадянський журналіст сайту Колона обрав політичну статтю на сайті однієї з політичних партій. Стаття представлена у вигляді інтерв’ю у якому лідер партії коротко розповідає про партію, про її позиції у різних питаннях, про проблеми в Україні та методи якими на його думку можна їх вирішити. Після чого журналіст зконтактував з Волинськими друкованими виданнями та інтернет ресурсами, запропонувавши розмістити політичний матеріал без позначки реклама.

Згідно закону про рекламу розділі другого статті 9 «Ідентифікація реклами», прихована реклама забороняється. Також згідно цієї ж статті рекламні матеріали повинні бути позначені рубрикою «Реклама» чи «На правах реклами».

У даній статті зазначено, що частина ЗМІ погодилися на публікацію «джинси», про це свідчать рахунки відправлені для оплати, готовність укласти договір, а також домовленості під час спілкування по телефону, або ж електронною поштою. Слід зазначити, що жодна з домовленостей так і не відбулася, договори не було укладено, так як редакція сайту громадської журналістики, не готова фінансувати інші ЗМІ оплачуючи публікації прихованої реклами.

Агенції медіа-технологій «СІД ІНФОРМ»

Агенції медіа-технологій «СІД ІНФОРМ» входить до медіа холдингу «CID MEDIA GROUP»  та охоплює низку видань, серед яких мережа сайтів «rayon.in.ua» до яких входять сайти  Район.Луцьк, Район.Ковель, Район.Камінь-Каширський,Район.Любомль, Район.Шацьк, Район.Горохів, Район.Ківерці і Район.Острог, сайт «Таблоїд Волині», газета «Сім’я і дім», журнал «Сімейний порадник» та радіо «Сід ФМ».

Зв’язавшись з представником, який відповідає за  рекламу на одному з цих ресурсів, нам запропонували список видань перелічених вище, як варіанти де ще можна опублікувати статтю, та надали прайси на рекламу. Після чого ми обрали ресурси на яких публікаціях даних матеріалів була б доречною, це мережа сайтів «rayon.in.ua» по Волинській області та газета «Сім’я і дім» у які ми запропонували розмістити  політичну статтю, а на сайт «Волинь таблоїд» спробували  домовитися про інтерв’ю з нібито майбутнім керівником партійного осередку.

Дізнавшись, що розмістити потрібно політичний матеріал, відразу ж уточнили, що не від усіх політичних партій приймаються матеріали для публікації, а на питання чи є можливість опублікувати політичний матеріалу без позначки «реклама»,  нам повідомили про те, що не можуть опублікувати матеріал без відповідної мітки. Проте після того, як наш громадянський журналіст повідомив, що замовлення не відбудеться, якщо буде стояти позначка, у агенстві  передумали, і погодилися .

Публікація статті-інтерв’ю у газеті «Сім’я і дім» спочатку оцінили у 4 тисячі гривень, але пізніше уточнили, що вартість залежатиме від об’єму яку займатиме стаття, вартість одного сантиметру квадратного оцінили у 10 гривень.

Щодо публікації  у газеті «Сім’я і Дім» то тут точно не підтвердили чи погоджена публікація без позначки реклама. Згодом у коментарі пані Олена, яка займається політичною рекламою сказала, що дана домовленість не стосувалася газети.

Зважаючи на те, що у наше замовлення могло бути спрямоване на ресурси «район.ін» та газету «Сім’я і дім», нам зробили знижку, а на сайті «Волинь-Таблоїд» пообіцяли опублікувати матеріал бонусом.

Згідно рекламного сайту публікація матеріалу у вигляді інтерв’ю, разом з фото на сайті «Волинь-Таблоїд» могла б обійтися у 1 200 гривень без послуг журналіста, з послугами журналіста 1 500.

Найбільш несподіваними були  рекламні прайси на мережу сайтів «rayon.in.ua», адже у прайсі відразу вказаний такий вид реклами як політична джинса:

Джинса у ЗМІ

Аналогічна сума вказана і на публікацію політичної джинси (новини) на сайтах Район Володимир Волинський, Ковель, Ківерці, Шацьк, Горохів, Любомль, Маневичі, Камінь-Каширський.

Як мінімум на  200 гривень більше за публікацію політичної джинси просять на сайті Район Луцьк:

 

 

Оплата за публікацію матеріалів потрібно було б здійснити на рахунок фізичної особи Бондарчук О. яка працює керівником рекламного відділу у рекламній агенції «Сім’я і Дім».

Нам вдалося зконтактувати з Оленою, яка як нам повідомили спілкувалася з журналістом щодо розміщення рекламного матеріалу щоб отримати коментар, чому вони готові ставити політичні матеріали без відповідного маркування:

– Ви погодилися розмістити матеріал (ред. – політичний матеріал), та сказали, що зробите це без позначки реклами, але якщо дивитися з іншого боку то це порушення закону про рекламу, чому ви вирішили порушити цю норму? – громадянський журналіст.

– Тобто вирішила порушити. .

– А потім написали, що можете

– Потім написала що можемо? Ну мені треба передивитися це листування, я точно знаю, що ми вам казали, що ми не готові цього зробити. Бо ми обов’язково в газеті, на сайтах можливо. Бо в нас на сайтах немає позначки на правах реклами, то я мала на увазі сайти. Тобто сайт на Таблоїді, бо є інші сайти де зазначається, там зірочка, в нас це не передбачено, тобто ми його не зазначаємо. Якщо це реклама то ми в тексті самому прописуємо, але ми не зобов’язані бо це не прописано взагалі ніде в нашому статуті. Розумієте, я це мала на увазі. Але зазвичай у нас в газеті завжди, було з позначкою. До речі газета наша вже закрилася. Точніше вона не закрилася, а злилася з іншою газетою, це тепер газета «Твій вибір». Я можу вам і там організувати, не знаю яка політика в них там розміщення інформації.

– Я відповіла так, як ми працюємо яким чином, все як передбачено в нас. Ну а проводити розслідування це теж є не зовсім порядно. Обіцяти те, що ви обіцяли гроші там великі, як за політичну рекламу, а потім. Не знаю, що і кому ви хочете довести.

Керівником у агенстві «Сід-Інформ» вказаний Ігор Денисевичу коментарі нашому громадянському журналісту він запевнив, що всі рекламні платні матеріали у них маркуються:
–  Чому ваші працівники погоджуються на розміщення політичних (рекламних) матеріалів без рекламної позначки, адже це суперечить закону України про рекламу? – громадянський журналіст

– У Вас є скрін емейлу, де написано, що ми можемо поставити Вашу статтю без маркування!? Чи запис розмови є? Якщо є, будемо розбиратися з конкретним нашим рекламістом, якщо нічого такого немає, то буду вважати це наклепом. Адже ми дотримуємося всіх чинних законів України. Дякую!

– Так. Це по погоджнні без маркування, а це про те, що на Волинь Таблоїд зроблять безкоштовну публікацію у вигляді інтерв’ю.
(Надіслали принт-скрини повідомлень, які вказані вище в статті)

– Хто з Вами спілкувався?

– Як нам повідомили пані Олена, яка як нам сказали займається “політикою”.

– Поговорю з нашими рекламістами. Всі платні політичні матеріали ми маркуємо. Виключень ніяких не робимо.

– Добре.

– І якщо робите розслідування, бажано заключити договір, в якому буде все прописано і підтверджено мокрою печаткою. А тоді конкретно виставляти претензії…

– Я з вами повністю згідний. Підтвердженням від ваших працівників, які працюють в відділі реклами вважаю домовленість, яку вам надіслав, та отриманий номер банківської карточки для здійснення оплати.

– Ок. Не буду вступати з вами в дискусію. Ще раз повторюсь, що всі матеріали у нас марковані. Гарного Вам дня!

– Добре, але, якщо можна останнє запитання: Як ви можете прокоментувати те що у прайсах на сайти “район.ін” вказаний такий вид реклами як політична реклама (джинса).
(Надіслали принт-скрин рекламного прайсу, який вказаний вище у статті з сайту район.Рожище)

– і?

– У прайсі вказаний такий вид реклами, як “політична джинса”. Згідно терміну джинса це є прихована або не маркована реклама. Тобто у прайсах на сайтах “район.ін” вказано, що ви готові ставити не марковану рекламу. Чи справді на даних сайтах публікується прихована реклама? Та чому агенція “СІД-інформ” погоджується публікувати приховану рекламу.

– Ще раз повторюся, що всю рекламу ми маркуємо. Це ви мені скинули скрін з ворда?

– Так, який нам надіслали з електронної адреси [email protected] 

– Я перевірю прайс, якщо там дійсно так написано, то це не коректно.

– Добре. Буду вдячний, якщо після перевірки прайсу ви дасте коментар, щодо даного випадку.

– Ок

Ігор Денисевич згодом всеж таки відповів на зпитання журналіста:

– Дивилися рекламні прайси на ресурсах “район.ін”? Можете дати коментар з роз’ясненням чому у прайсах вказано такий вид реклами як політична джинса, який розуміє під собою розміщення не маркованої політичної реклами, про те ви стверджуєте, що уся реклама маркується, – громадянський журналіст

– Якщо ви хочете сенсацію і докопатися, що ми не маркуємо замовні статті, то будь ласка. Я передивився всі прайси, там все коректно написано. Всі замовні матеріали ми маркуємо. Можливо рекламіст, який з вами працював вас не правильно зрозумів. З ним була проведена розмова. Нам немає сенсу не маркувати замовних матеріалів. Ми політично незаангажований холдинг, який працює на ринку ЗМІ вже більше 20 років. Ми відкриті до співпраці та діалогу. Більше мені сказати нічого. Дякую!

Власниками агенції «Сід-Інформ» є Валентина Кушнірук-15% власності, Юрій Ричук – 10% власності, які являються власниками істотної участі. Приватному підприємству «Вест Девелопмент груп» -належить 75% власності на «Сід-інформ». Власником «груп Вест Девелопмент» є Сергій Супрунюк, який є кінцевим бенефіціарним власником та вигодоодержувачем ТОВ «Сід-інформ».

Юрій Ричук є власником ресурсу «Сайт міста Луцька 0332», вказаний серед засновників «Громадське.Волинь», та є головним редактором сайту «Волинь 24», рекламний відділ якого теж погодився на публікацію політичної реклами без маркування, про даний випадок читайте нижче в статті.

Валентина Кушнірук є керівником в ТзОВ «Волвест груп» та є власницею 50% прав власності в ТзОВ «Донет».

Сергій Супронюк є стовідсотковим власником газети «Сім’я і дім.Народна трибуна» керівником у якому є Ігор Денисевич. Згідно даних YouControl Сергій Супронюк також пов’язаний з цілою низкою підприємств таких як «Вест Девелопмент груп», Демидівський консервний завод, «Арго», «Спортивний клуб Адреналін», «Волвест-М» та інших.

Нещодавно, газета «Сім’я і Дім» об’єдналася з газетою «Твій вибір» і за інформацією  у ЗМІ тепер виходитиме, як одна газета «Твій вибір. Сім’я і дім».

ВІСНИК+К

У редакції газети та сайту Вісник+К є два види прайсів, один з них комерційний, інший політичний. Щоправда прайси які вдалося отримати нашим журналістам діяли лише до кінця жовтня 2017, а з першого листопада рекламні послуги на сайті зросли у вартості.

Щодо публікації нашого матеріалу ми зконтактували з заступником редактора Наталією Толмачовою. Саме це прізвище та ім’я було вказано в повідомленні, яке ми отримували з електронної адреси, яка вказана на сайті Вісник+К.

Наталія Толмачова публікацію запропонованого нами матеріалу без рекламної позначки узгоджувала з редактором, який за її словами погодив дану публікацію. Основним критерієм при узгодженні публікації матеріалу було те, щоб матеріал мав інформаційний характер і не містив закликів.

Після погодження матеріалу нам вказали ціну публікації політичного матеріалу без рекламної позначки. Вартість публікації у газеті на чорно-білій сторінці – 10 320 гривень з ПДВ.

Публікація на сайті при замовленні могла б коштувати 4 500 гривень. Зважаючи на те, що у редакції намагаються ставити замовні політичні матеріали інформаційного характеру, контактна особа погодила публікацію матеріалу з фотографією, який містить логотип партії.

Наталя Толмачова, як особа з якою наш громадянський журналіст контактував щодо розміщення реклами, спочатку хотіла залишити за собою право не відповідати на запитання, та пояснила погодження матеріалу редакційною політикою:

– Я працюю з клієнтом, в мене є своє бачення ситуації, в нас є якась своя редакційна політика, – коментує ситуацію Наталя Толмачова.

Під час спілкування з журналістом пані Наталя зазначила, що витратила багато редакційного часу на опрацювання матеріалу, та висловлювала не задоволення діями журналіста сайту Колона, щодо підготовки даного матеріалу.

Власником та керівником приватного підприємства «Всеукраїнська газета «ВІСНИК+К» є Євген Хотимчук. Окрім цього Євген Хотимчук є кінцевим бенефіціарним власником благодійного фонду «Вісник» керівником якого є уже згадана Наталія Толмачова – заступник головного редактора «Вісник+К». Євген Хотимчук є керівником Колективного підприємства всеукраїнської інформаційно-аналітичної газети «Вісникі+К» Луцької міської асоціації інвалідів війни Афганістану засновником якого є Луцька міська асоціація інвалідів війни Афганістану.

Синя стрілочка вказує на бенефіціарів та власників, фіолетова на директора та підписанта, оранжева вказує на спільний номер телефону.

Разом з синами Володимиром, Павлом та Тарасом, Євген Хотимчук є також засновником громадської організації «Українські регіональні медіа».

ТзОВ “Волинь24”,  «Слово Волині», «Волинь-пост», «ВІП» та Інна Гніздюк

На сайті «Волинь 24» та сайті «Слово Волині». Контактною особою вказана Інна Гніздюк, яка запропонувала опублікувати матеріал на сайтах «Волинь-24» та «Слово Волині», а також у газеті «Волинь24».  Окрім цього пані Інна пізніше повідомила і про можливість публікацій на сайті «Волинь-пост» та у однойменній газеті.

Інна Гніздюк погодилася на публікацію матеріалів без позначки «реклама», та уточнила, що публікація на сайти «Волинь 24» та сайті «Слово Волині» без рекламної позначки обійдеться у 50% вартості від вартості публікації матеріалу. За публікацію у газеті «Волинь-24» за матеріал без позначки реклама доплачувати не потрібно. В загальному, для публікації матеріалу на двох інтернет-ресурсах та у газеті без позначки реклама вийшов ось такий рахунок:

Цифри +750 та + 1250 це саме ті 50%, за умови яких публікація буде відбуватися без позначки реклама

Інна Гніздюк не відразу запропонувала рекламні послуги на ресурсі «Волинь-пост». На момент її пропозиції розміщення матеріалу на «Волинь-пост» у  нашого журналіста була уже погоджена публікація матеріалу на сайті, про який читайте нижче в матеріалі. Щодо газети «Волинь-пост» то тут вартість замовлення політичної реклами залежить від формату матеріалу, якщо ж стаття повинна бути без маркування то її вартість зростає на  50% . Загалом публікування запропонованої статті нашим журналістом могла б коштувати 5 250 гривень.

Принт-скрин переписки з Інною Гніздюк, щодо публікації замовного матеріалу в газеті “Волинь-пост”

Вартість опублікування політичного матеріалу на сайті «Волинський інформаційний портал», міг 1 000 гривень.

Під час підготовки матеріалу відповідь з електронної пошти на сайті «ВІП» не приходила, ми зателефонували за номером який вказаний на сайті «ВІП» у розділі «Реклама», де нам повідомили, що зв’язуватися щодо рекламних публікацій потрібно з рекламним відділом «Волинь 24», так як  сайт «ВІП» з ними співпрацює. Ми зателефонували до Інни Гніздюк з рекламного відділу «Волинь 24», яка у розмові повідомила, про вартість публікування матеріалу:

– Ми телефонували на Волинський інформаційний портал і вони сказали, що по їхній рекламі, також можна звернутися до Вас, – журналіст

– Да-да, можна.

– Ви тоді вказали Волинь 24 та Слово Волині, а цей портал не згадали. В принципі я хочу запитати, яка буде сума за тих самих умов, та сама публікація так само без позначки реклами, фотографія, і яка буде вартість на цьому сайті?

– Тут буде загальна сума за розміщення статті тисяча.

– Тисяча гривень на ВІП?

– Так, це вже з усім.

Інна Гніздюк відмовилася коментувати, чому погодилася  на публікації замовного матеріалу без позначки «Реклама».

Власником сайту «Волинь 24», є Олена Пащенко, яка за інформацією сайту інституту масової інформації є дружиною Володимира Пащенко,  який створив та продав інформаційні ресурси «Волинь-пост» та «Волинські новини».

Власником ТОВ «Слово Волині» є Юрій Романко, який є власником ще чотирьох підприємств, а саме ТОВ «Газолілсервіс», ТОВ «Вікав», ТОВ «Буденергоінвест ІВ» та ТОВ «ГАЛИЦЬКА ВИДОБУВНА КОМПАНІЯ».

Керівником та засновником Волинського інформаційного порталу є Ольга Булковська. За інформацією порталу «Четверта влада«  Ольга Булковська працює консультантом із комунікаційних технологій у проекті «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», цей проект спрямований на модернізацію системи охорони здоров’я, дана інформація вказана на її сторінці у Фейсбук.

Волинь-пост

На сайті «Волинь-пост» «націнка» на публікацію політичних матеріалів становить 50%.  У виданні погодилися поставити матеріал без позначки «реклама», проте перед цим узгодили дану публікацію з керівництвом. Після чого підтвердили, що публікація за нашими критеріями можлива, а її вартість становить 2 500 гривень.

Принт-скирин повідомлень з представником Волинь-пост (синім позначено повідомлення від Волинь-пост)

Пані Марія з рекламного відділу, з якою спілкувався громадянський журналіст, щодо розміщення політичного матеріалу не дала коментар, повідомивши що вона не надто компетентна у цьому питанні. Та попросила зателефонувати на невідомий номер, який як виявилося належить керівнику «Волинь-пост» Юрію Сковороді, з яким і поспілкувався наш журналіст:

– Погодилися розмістити політичний матеріал без позначки реклама, це по суті є порушення закону про рекламу, чому я так розумію ваші працівники погоджуються це робити? – журналіст.

– Ну приймаю рішення якби я, що стосується реклами, можливо щось неправильно зрозуміли, чи не дійшли консенсусу в контексті співпраці, тобто якщо є політична реклама, чи характер публікації, то звичайно, що ми позначаємо це і маркуємо зірочкою. А от ці наміри. Можливо ми б там опублікували. Ну це все наміри і про них говорити в якомусь ключі що ніби ми щось порушили не варто.

– У вересні на сайті ІМІ (ред. – Інститут масової інформації), було повідомлено про те, що сайт «Волинь-пост» не маркував комерційну рекламу.

– Ну не знаю хто визначив, яка в них була аргументація на рахунок цього. Треба бачити конкретний випадок.

– Це є стаття «Гід по стилю» від «ПортCity»: повсякденний міський одяг.

– Ми вважаємо, що для лучан це цікаво. Наша редакція вирішує чи це варто публікувати на сайті чи ні.

– Тобто матеріал в якому ідуть заклики йти купувати в Портсіті, це не рекламний матеріал?

– Ну я зараз не бачу цього матеріалу тому мені важко щось пояснити. Мені треба відкрити цей матеріал і ознайомитися ще раз з ним.

На даний момент у власниках «Волинь-пост» вказаний лише один засновник це Юрій Сковорода, він є і керівником даного підприємства з 25 лютого 2015 року. Раніше серед засновників «Волинь-пост» був вказаний Володимир Піх та офшорна компанія «Адмірон Холдингз лімітед».

Компанія «Адмірон Холдингз лімітед» є також засновником підприємства «Волинь-інформ» керівником у якому є теж Юрій Сковорода.

ВсеМісто – мережа сайтів

На мережі сайтів ВсеМісто, теж погодилися розмістити політичний матеріал без відповідного маркування. Вартість розміщення запропонованого матеріалу нашим журналістом оцінили у 1 600 гривень. Кошти повинні були переводитися на рахунок Володимира Буринського, який на сайті вказаний як керівник проекту.

Окрім Волинської області сайт «ВсеМісто» працює і в інших областях України, на усіх ресурсах керівником вказаний теж Володимир Буринський.

Щоб, з’ясувати, чому на сайті готові публікувати не марковані замовні матеріали, ми зателефонували за номером телефону який вказаний на сайті, але не змогли ні з ким поспілкватися. Після чого написали на електронну пошту, про те отримати конкретної відповіді, чому на сайті готові порушувати закон так і не отримали:

– Близько місяця назад вам на дану електронну пошту приходила пропозиція щодо розміщення політичної реклами однієї з партій без помітки реклама. Ви погодилися розмістити даний матеріал, хоче згідно закону про рекламу, це є порушенням. Можете прокоментувати, чому Ви погодилися на дану публікацію? – журналіст

– Про який матерiал iдеться?

– Тоді вам пропонували розмістити ось цей матеріал і Ви погодилися.

– Даний матерiал ми не розмiщували

– Так, але Ви погодилися розмістити його без рекламної позначки, чому ви це зробили?

Після останнього запитання, нам перестали відповідати на електронні листи.

Сайт Відомості

В рекламній службі сайту Відомості відразу погодилися розмістити політичний матеріал без рекламної позначки, проте не вказали ціну розміщення матеріалу, після чого взагалі перестали виходити на зв’язок

Сайт «Відомості» це колишня популярна газета «Волинські губернські відомості». На даний момент дана юридична особа перебуває у стані припинення. 75% власності на «Відомості» має група компаній «Континіум», 20% – ТзОВ «Слово», 5% власності  належить Олені Палагуті. Кінцевими бенефіціарними власниками є Ольга Горіна та Тетяна Стяглюк, ці ж дві жінки зараз вказані як засновники ТОВ «Континіум».

Журналіст сайту Колона, щодо того чому на сайті «Відомості» погодилися публікувати політичну рекламу без позначки реклами поспілкувався з чоловіком який представився Михайлом Гарщалем, який на сайті «Відомості» зазначений як керівник проекту. Геращель під час розмови наголошував, що домовленість про опублікування статті нічого не означає, адже не було підписано договору:

– Знаєте щоб розмістити матеріал потрібно підписати договір.

– Так, і оплатити, – журналіст.

– Так ви не оплатили, ми не розмістили, тому не можна нас звинувачувати в тому, що ми щось розміщаємо.

– Але ж ви погодились це зробити.

– Ну то що? А ми могли не погодитися розмісти якийсь матеріал чи що?

– Ви  часто розміщуєте політичні матеріали без позначки реклама?

– А ви часто єрундою страдаєте? Якою ви зараз страдаєте?

– Дуже часто

– Ми не часто

– Але розміщуєте, так?

– Ні, не часто. Газета «Відомості», ми закрилися півтора року назад. Залишився тільки сайт. Ми не працюємо інтенсивно, у нас практично дуже мало людей, ми практично не виходимо, тобто питання нашого розміщення як медіа воно мало актуальне. Я думаю вам варто звернути увагу на рейтинги видання і не парити мозг «Відомостями» які практично не працюють.

Слід зауважити, що Михайло Гарщаль, під час розмови не один раз наголошував на тому, що видання не працює, про те на сайті «Відомості» регулярно з’являються публікації новин.

– Що змушує публікувати політичні матеріали без позначки реклама?

– Мене нічого не змушує, я можу публікувати може не публікувати, це моє бажання.

– Але ж ви погодилися зважаючи на певні причини?

– Ви не можете мене звинувачувати в тому, що я не зробив. А погодилися це не означає зробив. Правильно?

– Правильно…

– А чому ви не розмістили цей матеріал? Не довели свою справу до кінця, як журналіст? Треба було розмістити, а тоді побачити реальну картину, об’єктивну. Ви зараз робите судження з того що хтось погодився, хтось не погодився. Треба було заплатити гроші сказати «от ми готівкою принесли ці гроші вони з задоволенням взяли ці гроші, нічого, документів не дали», тоді це було б якось об’єктивно, а так це проста мова.

– Тобто, якби ми проплатили гроші за матеріал ви б його не розмістили?

– А треба було б проплатити. Я б не відмовився від ваших грошей, а чи розмістив би це вже інше питання, може і розмістив би.

Газета “Волинь-Нова”

Газета «Волинь-Нова» позиціонує себе, як незалежна громадсько-політична газета, про те все ж таки керівник відділу реклами, який представився, як Сергій Борох погодився опублікувати політичну статтю без рекламної позначки. Якби наш журналіст насправді здійснював замовлення, то публікація обійшлася б в 10 320 гривень, ще 2 064 гривні потрібно було б сплатити як ПДВ.

 

Ми запитали Сергія Бороха, чому він погодився розмістити публікацію у газеті:

– Вам писали на емейл щодо розміщення політичного матеріалу від партії і ми тоді домовилися про те що буде публікація без позначки реклама, а це вже іде порушення закону, чому ви погодилися на дану публікацію? – журналіст.

– Ми що друкували якусь публікацію?

– Ні, але ви погодилися.

– Ну то в нас є рубрика. Без зірочки ми погодилися. В нас є рубрика яка на правах реклами.

– Ми домовлялися, що не буде маркування реклами.

– Правильно не буде зірочки, але рубрика буде що це на правах реклами.

– Ви впевнені?

– Так.

Сергій Борох насправді погодився опублікувати матеріал без рекламної позначки, нічого не згадавши про те, що матеріал буде розміщено у рубриці «на правах реклами»:

Газета «Волинь-Нова» раніше належала Волинській обласній раді, про те у 2016 році розпочався процес роздержавлення видання, та власниками ТОВ «Волинь-Нова» стали  35 осіб, основна частина цих осіб на сайті «Волинь-нова» вказані, у розділі контакти з зазначеними посадами.

Найбільшу частку має Олександр Згоранець – 30%, який є головним редактором у виданні. По 5% власності мають – Микола Римар, Петро Рузак, Галина Світляковська, Василь Уліцький, Сергій Наумчук, які є заступниками головного редактора та  Тамара Трофимчук, яка зазначена як відповідальний секретар. По 3% власності мають – Тамара Вдовиченко – головний редактор, Олександр Міщук – головний художній редактор. По 2% власності мають Сергій Борох (відділ реклами і маркетингу), Олеся Банада, Костянтин Грабарчук (відділ місцевого самоврядування та сільського життя), Олена Харчук, Мирослава Козюпа (відділ інформації), Алла Лісова (відділ економіки), Євгенія Сомова (відділ соціального захисту), Руслана Тимощук (відділ приватних оголошень), Любов Чапко, Лариса Занюк (відділ освіти і культури). Лише Олександр Філюк має 1,5% прав власності, який є фотокореспондентом. По 1% володіють Галина Крещук, Олена Місюк, Інна Приходько, Микола Денисюк, Лариса Дубняк, Микола Пашко, Людмила Погребняк, Орест Савчук, Христина Снічук (відділ листів і зв’язків із читачами), Марина Харчук. По 0,5% власності мають Юрій Безпятко, Марія Бортник, Надія Гадзінська, Віра Гунчик, Валентина Кислюк.

ЗМІ які відмовилися від публікації

Відмовилися від публікації політичного матеріалу сайти «Четверта влада», «Волинь-інфо», «Волинські новини».

У відповідь на наш електронний лист у «Четвертій владі» повідомили, що вони не ставлять політичної реклами, а лише комерційну.

Чому «Четверта влада» відмовляється від розміщення політичної реклами ми запитали головного редактора інформаційно-аналітичного порталу Володимира Торбіча:

– Ми писали до Вас і до інших ЗМІ на пошту та пропонували розмістити політичний матеріал, без позначки реклама, у вас відмовилися публікувати матеріал. Можете вказати чому ви відмовляєтеся від такого виду реклами? – журналіст

– На «Чeтвeртій владі» нeмає ніякоі «джинси» – ні політичноі, ні комeрційної. Лишe журналістські матeріали і рeклама, згідно із законом. Щодо політичної рeклами, навіть законної – з позначками, ми прийняли рішeння нe ставити її щe в 2014 році. Ми багато пишeмо про політиків, і якщо дамо рeкламуватися одним, то за принципом справeдливості маємо рeкламувати всіх, хто звeрнeться. А в пeрeдвиборчий час, згідно із законом, маємо для всіх кандидатів надавати рівні умови. Алe ми пeрeбираємо навіть комeрційною рeкламою – якщо з’ясовуємо, що рeкламодавeць шахраює, то нe ставитимeмо його рeкламу. Тому й з політиками – нe хочeмо, щоб нас використовували, щоб їздити по вухах людям. Ми готові спілкуватися з усіма, алe нe у форматі рeклами, а у форматі відповідeй на питання журналістів. А такого формату багато нeчeсних політиків уникає.

У редакції «Волинь-інфо» погодилися на публікацію політичного матеріалу, але лише з рекламною позначкою. Пропозиції щодо додаткової оплати, щоб матеріал був розміщений без рекламної позначки були відхиленими.

У агенстві «Волинські новини» після отримання матеріалу, зателефонували та повідомили, що не можуть розмістити політичний матеріал без рекламної позначки. На сайті Інституту масової інформаці у вересні був опублікований матеріал «Носії волинської джинси» у якому повідомлялося про факт публікування джинси на сайті «Волинські новини», також у публікації згадувалося про прояви джинси на сайті «Волинь пост» та «Волинь 24».

На сайті «БУГ» повідомили, що вони можуть перепостити політичний матеріал з позначкою «*» , за це потрібно було б сплатити 1 тисячу гривень. На пропозиції нашого журналіста, розмістити матеріал без рекламної позначки, у редакції «БУГ» відмовили:

– зараз ідуть вибори (ред. вибори до ОТГ), буде не чесно для наших читачів. – Андрій Медина.

Чому відсутні інші ЗМІ Волині?

У матеріалі відсутні деякі волинські видання. Сайт  «Волинське агенство розслідувань»  та «Конкурент» не відповідали на електронні листи та дзвінки з проханням надати рекламний прайс.  На сайті «Кордон» перестали відповідати на повідомлення після того, як побачили який матеріал потрібно розмістити.  У редакції «Хроніки Любарта», погодилися на розміщення політичного матеріалу, про те згодом перестали відповідати на повідомлення, не вказавши чи зможуть розмістити матеріал без маркування, чи ні.

Що говорять експерти?

Наша редакція звернулась до експертів у сфері медіа, та запитали їх думку щодо розміщення «джинси» у ЗМІ:

Мая Голуб

Регіональна представниця Інституту масової інформації у Волинській областіМая Голуб, моніторить ситуацію з публікування “джинси” у Волинських виданнях. Мая розповідає, що у волинських ЗМІ зокрема сайтах та газетах присутня як політична так і комерціна та іміджева джинса. Експерт говорить про те, що не усі волинські видання належно маркують рекламу:

– У яких Волинських виданнях  Вам, як представниці ІМІ вдавалося зафіксувати джинсу? – журналіст

Для написання своїх найновіших  аналітичних публікацій про джинсу  я моніторила  постійно сайти  «Волинські новини»,  «ВолиньPost», газети «Волинь-нова», «Вісник + К».  У всіх  цих перелічених  виданнях знаходила джинсу. Також писала про джинсу в інших виданнях, якщо бачила там замовні матеріали.
–  У  волинських газетах та сайтах є комерційна, політична та іміджеві джинса
Зараз замовних матеріалів про джинсу не так багато, як у часи виборів. Адже у передвиборчий період джинси зазвичай найбільше. Коли йде боротьба за владу, то  деякі політики використовують певні ЗМІ для свого піару та для того, щоб показати своїх суперників у «темному світлі».

– Чи належно маркуються  рекламні матеріали у Волинських виданнях?

– Не всі видання маркують належно рекламні матеріали. Відповідно до ст. 1, 9 Закону України «Про рекламу», прихована реклама є забороненою. Тобто,реклама має бути маркованою.
– На сайтах, у друкованих виданнях часто рекламу позначають знаком «зірочки». У проплачених текстах про політиків часто можна побачити позначку  «важливо», «актуальне», «варте уваги», «позиція», «вибори», або ж взагалі без підпису. Це неналежне маркування. Якщо за текст заплатили гроші, то варто читачу про це знати. Я читаю часто польські сайти і там позначають матеріали рекламні словом «реклама». Невже так складно нашим ЗМІ називати речі своїми іменами?

– Деякі інтернет-сайти ставлять хештеги в кінці новини зі словом «реклама», але це роблять не всі. На інтернет-сайтах більше є комерційної джинси,  а в газетах комерційної менше, але такі матеріали все ж є.

– На мою думку, на замовні матеріали треба реагувати. Варто про це говорити і писати.   Медіаграмотність  не у всіх громадян на високому рівні. Не всі люди можуть відрізнити, де є прихована реклама, а де ні.  Журналісти не повинні бути піарниками політиків, а також брати участь у їх «війнах» між конкурентами.

Сергій Штурхецький

 Медіа-експерт Сергій Штурхецький вважає, що джинса присутня через нерозвинений медіа-ринок, та тіньовий бік політики та відсутність відповідальності:

– Чому редакції ставлять джинсу? Які причини розміщення реклами без позначки? – журналіст.

 – Якщо говорити про сайти,  то медіа-ринок настільки нерозвинутий у нас, що  публікація «темної» реклами чи «джинси» – єдиний спосіб залишатися «на плаву». Тобто відмовитися від джинси , в наших реаліях, можуть тільки  крупні холдинги, де сайт – це один із видів бізнесу, або геть чесні правдоборці, в яких рано чи пізно потреба утримувати сайт не з власної кишені переважає над принципами. Але і топовість сайту – не гарантія того, що ви отримаєте там під виглядом новин якусь приховану рекламу. Великі редакції потребують більших грошей – от і вся їх відмінність від малих редакцій. З газетами – ще складніше, бо витрат більше, тож там будь-яка тисяча гривень сприймається як необхідність.

– Тобто перша причина появи джинси – не розвинутість ринку, не розвинутість економіки, яка би давала легальну рекламу, платоспроможних читачів. А так виходить – ми хочемо і безплатно прочитати новину на сайті, і ще й щоб ця новина була правдивою. Такого не буває. і якщо ми не хочемо платити за правдиву інфу, то…нас все одно це примусять робити, згодовуючи нам джинсу. Тож нема чого нарікати. Другий аспект – тіньовий бік політики, яка перетворилася на супердохідний бізнес. Останні спроби законодавчого регулювання витрат партій – це лише перші кроки. Але поки політика – це супердохідний бізнес, та ще й тіньовий, гроші будуть корумпувати все навколо – і виборців через 200 гривень підкупу і медіа через джинсу Третій аспект – відсутність відповідальності. І я не за якісь законодавчі обмеження (які будуть використані якраз проти чесних медіа і свободи слова). Законодавчі обмеження і штрафи зараз не матимуть ефекту. Та й довести щось важко – де межа між оглядом ресторанів і рекламою закладу харчування?

– Мова йде про відповідальність перед споживачами інформаційної продукції. Поки люди це споживають, поки купують неякісну, але безплатну продукцію, поки хотітимуть «халяви», то це продовжуватиметься, бо матиме комерційний успіх.

Кирил Савін

Кирил Савін, який є керівником проектів  Академії Deutsche Welle в Україні розповідає, що у Європі також існує прихована реклама, а довіра аудиторіє є найбільшим активом медіа:

– Чи є в Європейський ЗМІ таке поняття як прихована реклама та джинса? – журналіст

– Звичайно в Європі є те, що в Україні зветься «джинсою» (тут це називають product placement або «новини компаній»). Проте зовсім не в такій кількості як в Україні. В Європі набагато більша повага до професії журналіста і пропозицій «джинси» набагато менше.

– В Європі з однієї сторони значно більший ринок реклами і доходи від неприхованої реклами дозволяють навіть невеликим медіа нормально функціонувати. З іншої сторони медійний ринок в Європі набагато більш конкурентий. І довіра глядача/читача є найбільшим активом медіа. Тому «джинса» це не варіант для європейських медіа, бо вона вбиває довіру до медіа. Ну і щодо принт-медій в Німеччині наприклад є багаторічна традиція купувати та підписувати щоденні та тижневі газети та журнали. Це дає можливість фінансуватись не тільки за рахунок реклами.

Тетяна Голубока

Медіа-юрист, Тетяна Голубока розповіла про закон, який регулює питання прихованої реклами, та про державні органи, які повинні здійснювати контроль:

– ст. 27 закону про рекламу покладає відповідальність на розповсюджувачів реклами за порушення встановленого законом порядку щодо розповсюдження реклами. Також ця ж стаття визначає розмір штрафу – у розмірі 5-кратної вартості реклами.

– Основні державні органи, які мають контролювати це питання – це АМКУ та ДСУ з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

 Дані про власників ЗМІ отримані за допомогою аналітичної системи YouControl. Юридична підтримка матеріалу надана Інститутом розвитку регіональної преси (ІРРП).

Автори: громадянські журналісти Роман Оксенюк та Віталій Примак

ПРОКОМЕНТУВАТИ
To Top