Наші контакти

Колона – Сайт громадської журналістики

Зручність чи красива картинка: як на Рівненщині працюють центри надання адміністративних послуг?

на Рівненщині працюють центри надання адміністративних послуг

Західна Україна

Зручність чи красива картинка: як на Рівненщині працюють центри надання адміністративних послуг?

Реформа  адміністративних послуг,  як у пісні, «і оспасна, і трудна, і на первий вигляд, как будто не відна». Нові стандарти взаємодії бюрократичної машини з громадянами на початку 2016 року стали на Рівненщині мейнстримом. У Рівному за кошти міської ради та Євросоюзу  в 2015 році створити сучасний міський центр надання адміністративних послуг. Відкривав його сам Президент України Петро Порошенко. Чи була це гарна реклама для гаранта, чи справді зручний сервіс для рівнян,  і яка ситуація з ЦНАПами в районах Рівненщини, дослідила журналіст «Антикорупційного моніторингу» Ольга ФЕРАР.
Сьогодні Центри надання адміністративних послуг є у кожному районі Рівненської області. І це значно спрощує життя громадянам. Адже тепер їм не потрібно обходити десятки різних інстанцій, щоб отримати кілька довідок. Вони йдуть у ЦНАП і там їм надають  різноманітні послуги – від витягу з держземкадастру до реєстрації речового права чи громадської організації.

Найкращим серед ЦНАПів області вважають центр у Рівному. Втім і тут у користувачів знаходяться претензії. Так, нещодавно у спільноті  «Рівненщина політична» користувач Олена Тоюнда поскаржилась на роботу ЦНАПу.

1

– Ви були в ЦНАПі? Більш безтолкової структури в нас напевне не було….  Все для людей? Як би не так…. Запис за фіг зна скільки часу…. І з довідками брєд… Ви вкурсі що там порушують безліч законів? Який не зовсім розумний наймав тих працівників?, – обурується Олена Тоюнда. –  Я з чоловіком зареєстровані за різними адресами. Наші діти зареєстровані з ним. Діти малолітні….
Чоловік зараз за кордоном.  Мені потрібна довідка про склад сім’ї мого чоловіка та дітей. Прийшла. А вони таку довідку не дають бо я там не прописана і не є власником…
Кажу надайте довідку про склад сім’ї моїх дітей. Вони малолітні, я їхній законний представник. Кажуть без питань, але в довідці про склад сім’ї вашого чоловіка ми зазначити не можемо бо ви не є його представником і пофігу що він значиться в свідоцтві батьком дітей…. Його вказати ми не можем, у вас нема дозволу від нього…  Вони не знають хто входить в склад сім’ї? Юрист не бачив сімейний кодекс?
– обурюється в повідомленні Олена Тоюнда.

Тим часом керівник Рівненського ЦНАПу Віталій Герман на звинувачення працівників апелює:

– В Рівненському регіональному ЦНАПі надається 170 адміністративних послуг. Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок  ґрунтується на засадах, відповідно до яких, нікого не можна змушувати робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі цього, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Лише за вересень 2016 року було надано 26 587 адміністративних послуг у різних сферах. Однак подачу довідки про склад сім’ї / або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, передбачають окремі галузеві законодавчі та нормативно -правові акти, які врегульовують певні суспільні відносини у відповідних сферах надання адміністративних послуг. Ухвалення законодавчих актів – виключна компетенція Верховної Ради України, а не органів місцевого самоврядування.

Довгий шлях до ЦНАПу

«Антикорупційний моніторинг» вирішив розібратися, як працює Рівненський ЦНАП.  Його в Рівному  створили  26 квітня 2012 року. На той момент там працювало всього 3 людини. Фактично повноцінна робота ЦНАПу розпочалася у 2013-2014 роках. Проблемою на  той час були лише відсутність адекватного приміщення для ЦНАПу та недостатня кількість працівників.

За час існування Рівненський ЦНАП неодноразово переїжджав, і причин тому декілька.

–  Загальна площа приміщень  ЦНАПу, який знаходився на вул. Ст. Бандери, 59 у м. Рівному, становить 192 метри квадратні.  Загальна площа приміщень «Дозвільного центру» була лише 55 метрів квадратних, а він із листопада 2013 року став складовою частиною ЦНАПу,  відповідно до норм Закону України  «Про адміністративні послуги», – розповідає керівник Рівненського ЦНАП Віталій Герман. –  Розпорядженням Кабінету Міністрів України був затверджений Перелік адміністративних послуг, які повинні надавати через ЦНАП, а це 51 адміністративна послуга. Тому питання вибору адекватного приміщення у центральній частині міста в 2014 році було найбільш пріоритетним і важливим. Розглядалися різні варіанти.
Зупинилися на найкращому із можливих…  Проаналізували приміщення ЦНАПів інших обласних центрів та їх роботу.  Тому обрали  приміщення на майдані Просвіти,2 загальною площею 1027 метрів квадратних, де також є можливість подальшого збільшення загальної площі в перспективі.

2

В 2014 році за кошти обласного бюджету була розроблена проектно-кошторисна документація з реконструкції приміщень за вказаною адресою під ЦНАП. Однак у зв’язку із відсутністю грошей в 2014 році як в обласному, так і міському бюджеті далі процес не пішов. Проте питання створення Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг включили до різних програм, затверджених Рівненською обласною радою, Програми транскордонного співробітництва міст Рівне і Люблін.

–  Створення Рівненського регіонального ЦНАПу – це приклад  того, як міська і обласна влада можуть об’єднати зусилля для покращення доступності та якості надання адміністративних послуг, – наголосив Віталій Герман. – Важливим було розуміння, що  Рівненський ЦНАП повинен мати матеріально-технічну базу і забезпечувати доступність та якість надання адміністративних послуг, тому особливих проблем під час реалізації цього проекту не виникало.    На початку 2015 року  стало відомо про можливість реалізувати його за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку і міського бюджету.  Для організації роботи ЦНАПу, розміщення робочих місць і навчання персоналу використали німецький досвід.

3

Відкривали урочисто ЦНАП 28 січня цього року за участю Президента України Петра Порошенка. Глава держави високо оцінив  роботу з розвитку ЦНАПу.

Німецький досвід для ЦНАПів

За словами Віталія Германа, зараз чиновники вивчають досвід роботи інших міст: Вінниці, Луцька, Івано-Франківська, Любліна (Польща), Саарбрюкена, Тріра (Німеччина).

 – Дуже сподобалася робота Бюро обслуговування мешканців Німеччини. Тому, при розміщенні обладнання та робочих місць ми обрали дизайн, модель і досвід роботи міста Саарбрюкен. Таке планування сприяє швидкому і ефективному навчанню працівників, роботі в групах над навчальними практичними завданнями, – підсумовував Віталій Герман. – Мріємо створити платформу для навчання адміністраторів ЦНАПу не лише Рівненської області. Обмін досвідом, знаннями та навичками сприятиме зміні свідомості посадових осіб, які надають адміністративні послуги. На сьогодні пишемо відповідний проект на конкурс.
Основне завдання до кінця 2016 року – провести модернізацію приміщень ЦНАПу та запровадити прийом необхідних документів для видачі паспортів громадянина України у вигляді ID-картки, паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Налагодити навчання і роботу персоналу на відповідному обладнанні. Проект реалізовується за рахунок коштів Європейського Союзу і міського бюджету в рамках Проекту міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу «Центр надання адміністративних послуг як інноваційний інструмент взаємодії влади та громади», який виконується у  Волинській, Рівненській, Львівській областях.

В наступному 2017 році плануємо запровадити декілька інноваційних е-сервісів у роботу ЦНАПу, які в цьому році успішно попрацювали у тестовому режимі. Наприклад, попередня реєстрація на прийом до працівника ЦНАПу в автоматизованій системі, керування чергою відвідувачів через інтернет. Хочемо спробувати адаптувати мінімум 10 адміністративних послуг, які  є в компетенції виконавчих органів Рівненської міської ради, для надання їх у електронному вигляді.

Маємо намір створити і забезпечити роботу порталу адміністративних послуг Рівненської області в рамках та за рахунок коштів Проекту міжнародної технічної допомоги Європейського Союзу «Центр надання адміністративних послуг як інноваційний інструмент взаємодії влади та громади».

Найпопулярнішими є адміністративні послуги у сфері реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання та видача різних довідок, також послуги, які надаються виконавчими органами Рівненської міської ради (земельні питання, будівництво, приватизація житла), крім того, доволі часто просять надати документи  дозвільного характеру, які стосуються господарської діяльності, затребуваною є і державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

А що в районних центрах?

А яка ситуація в районних центрах, там, куди не доїжджають кортежі президентів? Як виглядає обличчя реформи адміністративних послуг там?

цнап

Голова Костопільської РДА Олександр Середа:

sereda

– Районний ЦНАП надає більше 46 послуг. Населення задоволене. А в майбутньому плануємо розширення послуг, співпрацю з міграційною службою, паспортним столом. Та основною проблемою є фінансування, а саме розширення штату персоналу та забезпечення їх необхідним обладнанням. Тільки за останній місяць різноманітні послуги надали майже 7300 особам. Найпопулярнішими серед них були реєстрація речового права та земельної ділянки, витяги з держгеокадастру. В 2015 році ми вже співпрацювали з паспортним столом, фотографії  у паспорти вклеювали, але з 1 жовтняпаспортні столи Україні виготовлятимуть ID-картки, а у нашого ЦНАПу відповідного обладнання немає. На це потрібні немалі кошти. Так, нам потрібні гроші на розширення Костопільського ЦНАПу, бо кількість послуг збільшується, кількість відвідувачів зростає, а у нас лише 2 реєстратори.

костопіль

Фото з сайту Костопільвлада http://testing.kostvlada.org/


Міський голова міста Вараш Сергій  Анощенко:

вараш

– Наш міський ЦНАП поки що працює не на повну силу, бо до кінця місяця має пройти реконструкція приміщення. З наступного року ми плануємо оформлення  закордонних та біометричних паспортів. Ми виграли грант, тому на розширення ЦНАПу мають виділити більше  1 мільйона гривень.

Голова Дубенської РДА Юрій  Парфенюк:

дубно

– Ми закупили два потужні комп’ютери для ефективного здійснення послуг. Зараз у Дубенському ЦНАПі працює 2 реєстратори. Дуже зручно, коли в одному місці людина має змогу отримати витяги з держгеокадастру та зареєструвати земельну ділянку. Насправді ЦНАП надає не один десяток послуг. В перспективі хочемо збільшити їх кількість, адже сьогодні ЦНАП Дубенщини ще не реєструє громадські організації.

Голова Острозької РДА Богдан Турович:

ostroggolbogdan_turovych

– Хочемо запровадити реєстрацію громадських організацій. Буде зручно, коли в одному місці можна отримати усі необхідні документи, відповідно до запиту.  Будуть передані повноваження з міграційної служби, з’явиться можливість видачі закордонних паспортів, але є труднощі з обладнанням для виготовлення бланків паспортів  та всього іншого. Якщо з держбюджету не надійдуть кошти на це, то буде проблемно реалізувати цей проект. Також вводимо у штаб реєстратора для реєстрації прав на нерухоме майно. Планується передача послуг паспортного столу, але це тільки в майбутньому. Частину повноважень вже було передано у сільські ради.

Голова Здолбунівської РДА Сергій Кондрачук:

здолбунів

-ЦНАП Здолбунівської РДА створений у липні 2013 року, прийом громадян розпочав з листопада 2013 року. Перелік адміністративних послуг, які надаються в ЦНАП, затверджено моїм розпорядженням від 18.11.2014 № 406. Станом на початок жовтня поточного року Центр надає 36 адміністративних послуг (з врахуванням послуг державних реєстраторів – 48).

Треба сказати, що вказана установа повністю себе окупає. Так,в районний бюджет у 2016 році станом на 1 вересня надійшло близько 117 тис. грн.

Керівник ГО «Антикорупійний моніторинг» Юрій Дюг:

дюг

– У роботі ЦНАПів є декілька системних проблем.  Їх треба вирішувати на не тільки на рівні району, а й області і країни. І вони, на жать, типові для багатьох місцевих громад.

  1. Відсутність фінансового ресурсу для подальшого розвитку ЦНАПу. Всі працівники – в штаті адміністрації. А в адміністрацій зараз, як відомо, з фінансами туго, навіть в області. Роблять все можливе, викручуються. Але це не діло. Треба вирішувати питання системно.
  2. Окремі республіки ЦНАПів. У деяких районах є по два ЦНАПи. Один – в адміністрації, інший – у міській раді. Кожен грає на своєму полі. Це не завжди добре, бо ресурс розпорошується. Має бути один потужний ЦНАП у районі і в перспективі – фронт-офіси в найбільших об’єднаних громадах. Сподіваюсь, процес консолідації зусиль надалі буде результативніший. Від цього виграють всі. Може, й місцеві депутати виділять з бюджету трохи ресурсу на розвиток матеріальної бази ЦНАПу.
  3. У Рівненській області є райони, де місцеві ради створюють свої реєстраційні комунальні підприємства. Хто пояснить, навіщо? Ну от не розумію. На цьому можна багато заробити? Це при тому, що реєстратор є у ЦНАПі, а в місті є нотаріус, який теж може реєструвати майно і юридичних осіб. Хіба не має сенсу виділити кошти на єдиний ЦНА ? Але, по суті, в створенні таких КП немає нічого незаконного. От тільки навіщо?
  4. Ресурс. Кожна вкладена копійка в сферу надання адміністративних послуг – це вдячні мешканці громади, виборці. Бо можливість отримати послугу і не відчути себе безправним бидлом навіть важливіша за гроші.

_______

Розслідування підготоване в рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади.



Коментарі
Вверх