Підписуйтесь на новини

Колона – Сайт громадської журналістики

Місцеві обличчя реформ: чому в е-послугах Рівненщина лідирує і відстає одночасно

в е-послугах Рівненщина лідирує і відстає одночасно

Західна Україна

Місцеві обличчя реформ: чому в е-послугах Рівненщина лідирує і відстає одночасно

Обличчя реформ та новацій – не в столиці, не в Кабміні, парламенті чи «Fаcebook». Як гарно картинка не виглядала б, обличчя не там. Обличчя реформи – це рядові чиновники в звичайнісінькому районі, які щодня надають послуги мешканцям глибинки. Їх бачать ті, хто потім має ті реформи підтримувати на виборах. Від їх зусиль і мотивації залежить не тільки враження громадян, а й основні результати реформи. Саме так на Рівненщині виглядає ситуація з впровадженням електронних державних послуг. Тут мають чим похвалитися лише два міста з усієї області. Та й то лише завдяки зусиллям місцевих активістів. Чому ж так сталось, розбиралась журналіст «Антикорупційного моніторингу» Ольга ФЕРАР.

Введення електронного документообігу та створення ресурсів електронного врядування – так званого е-уряду – стало вимогою часу в Україні. У багатьох країнах Європи електронні державні послуги вже давно стали такою ж буденністю, як і купівля товарів в інтернет-магазинах. Тим часом у нас все менш оптимістично. Е-послугами переймаються зазвичай не державні службовці, а… волонтери. І чимало сервіс-портали електронних послуг та врядування розроблені волонтерами та громадськими організаціями. Одним із найпопулярніших є портал електронних державних послуг іGOV та портал «Розумне місто».

Єдине електронне вікно

Так, iGov https://igov.org.ua/ – це платформа, на якій державні послуги України запускаються в електронній формі. На разі в Україні існує більше 1200 державних послуг. Засновниками сервісу виступили програмісти з усієї країни. Ідейними натхненниками – відомі IT-гуру Яніка Меріло та Дмитро Дубілет. Команда на початку поставила собі амбітне завдання перевести всі послуги в електронну форму до кінця 2016 року. Майже за рік роботи вдалося запустити 377 послуг. Тим часом готуються до впровадження ще понад 600 державних послуг.  Із них 70 послуги можуть отримати жителі Рівненської області.

ай гов

Переваги iGov:  перевести усі державні послуги в електронну форму, тим самим наблизивши їх до користувачів, позбавивши людей сумнівного задоволення від безкінечних черг під кабінетами чиновників, а можновладців – спокуси вдатися до корупційних дій.

1

2

 

Розумне, але не у всіх

“Розумне місто” http://www.rozumnemisto.org/  – веб-сервіс, що реалізує концепцію «Smart City» в частині ІТ та надає інструменти для оптимізації процесів самоврядування і боротьби з корупцією. «Розумне місто» створено за принципом «мікросервісів», тому сервіс легко підлаштовується під будь-який населений пункт.

3_%d1%80%d0%be%d0%b7%d1%83%d0%bc%d0%bd%d0%b5-%d0%bc%d1%96%d1%81%d1%82%d0%be

Рівненські населені пункти – серед лідерів підключення до сервісу

Переваги «Розумного міста»: швидкий доступ до влади завдяки тому, що всі інструменти зібрані на одному сервісі.

 україна

 “Розумне місто” – це не тільки інтернет-портал із 14 модулями. Тут зібрано потужний експертний корпус із питань оптимізації роботи міських адміністрацій, інтеграції інформаційних технологій. Наразі в системі 54 міста і більше двох десятків у черзі на підключення. Паралельно розробляються ще два проекти – “Розумне ОСББ” та “Розумні експертні групи”.

IT-Вараш зробило можливим подружжя тезок

Вараш (на той час Кузнецовськ) підключився до iGov одним із перших в Україні. Тоді, як у Рівному про сервіс нічого не знали, у місті атомників вже тестували перші послуги. Але як так сталось, що містечко обігнало обласний центр у той час, коли більшість новацій спускаються по владній вертикалі? «Антикорупційний моніторинг» з’ясував – вся справа в людях. Подружжя Євгена та Євгенії Поремчуків було в числі перших ентузіастів, які долучились до створення iGov-сервісу. І не підключити рідне місто до послуг порталу вони не могли. Тому Вараш і стартував перший. А Поремчуки не давали чиновникам збавити темп.

Поремчук
– “Я – програміст корпоративних інформаційних систем, а за дипломом – інженер із інформаційної безпеки. Непогано орієнтуюсь у кращих практиках організації роботи на великих підприємствах через інтегрування програмних засобів, – розповів Євген Поремчук. – Я впевнений у тому, що інститут довідок, збирання підписів у чиновників, фізичне відвідування чиновника та інша бюрократія у XXI ст. є не тільки архаїкою, але й злочином проти народу. У 1992 році в Україні було 60 тисяч чиновників, тепер 350-370 тисяч, і це при тотальній інформатизації суспільства! Ніхто не може порахувати, скільки у нас державних послуг. Були спроби звести в один реєстр усі ці так звані послуги командою I-GOV. Вони зупинились, наскільки мені відомо, на цифрі 980. Мова йде про різні довідки, дозволи і т.д. Ви здивуєтесь, але була навіть послуга “довідка на те, що довідка не видавалась”. Це нонсенс. Люди делегують чиновникам роботу з організації стосунків з державною машиною і платять за це зарплату податками, вони не повинні стояти в чергах у кабінети, збирати підписи і довідки. Тому ми почали з електронного документообігу в міськвиконкомі і надання електронних послуг через ЦНАП. Більше того, ми впровадили онлайн-консультування через інтернет-месенджери, онлайн-приймальню ТОП-чиновників.”

Спостерігаючи за громадською активністю, Євген Поремчук помітив, що штовхає місто вперед невелика група людей, буквально 5-6 чоловік на 50-тисячне місто. Тобто локальні реформи просувають персоналії, а не суспільство в цілому. З’явилась ідея створення інструменту громадської участі, аби люди, сидячи на дивані, могли якось долучитись до життя міста. Вибір впав на концепцію петицій. Оскільки в Україні подібних прецедентів не було, то група програмістів взяла за основу концепцію петицій Білого Дому (США).

Із запровадженням іGOV  було теж непросто. Але у втіленні новації допомагала місцева влада Вараша.

–  Ми вже давно працювали у напрямі розвитку електронного документообігу і домовилися з волонтерами, які створили цей портал, про співпрацю. Підготовча робота зайняла у нас приблизно до 3 місяців у 2015 році. Ми зібрали інформацію про послуги, які можемо надавати он-лайн, і волонтери (Євген та Євгенія) безкоштовно розробили програмне забезпечення та підключили нас до програми. Далі ми провели тестування всього, погодили і запустили, – зауважив екс-секратар Кузнецовської міської ради Ігор Куц.

Слава “маленького містечка, у якого вийшло ” доволі швидко призвела до відвідування Вараша делегаціями з різних куточків України та запитів на консалтинг.

%d0%ba%d1%83%d0%b7%d0%bd%d0%b5%d1%86%d0%be%d0%b2%d1%81%d0%ba

– Ми безоплатно роздавали технології містам, допомагали підключати електронні послуги. Мало хто з міст зміг самостійно утримувати інфраструктуру, тож ми вирішили увесь наш досвід в частині інструментів громадського впливу та відкритих даних кристалізувати у проекті “Розумне місто” (www.rozumnemisto.org), – підкреслила Євгенія Поремчук. – Ми проводимо семінари з електронного врядування по всій країні і є експертами з електронного врядування Міжнародного Республіканського Інституту (США/Канада). Влітку на міжнародному форумі електронної демократії наш проект було визнано кращим в Україні у номінації “Інструменти суспільного впливу”.

Острог обігнав Україну

Острозькі державні структури підключені до IGOV одними з перших в області. А п’ять днів тому острозьке управління соцзахисту перше в області запустило електронні послуги для внутрішньо переміщених осіб. Та де там в області! Як зауважила радник Міністерства соціальної політики Наталія Токарська, першими такі послуги в Україні запустили в Дніпрі та… Острозі. Ось так. В чому ж секрет? В людях! Кожна реформа на місцевому рівні має обличчя. В Острозі таким героєм є працівник управління соцзахисту Сергій Галич. Він із власної ініціативи та підтримки керівництва адміністрації підключив районні структури до іGOV, запроваджує у місті систему «Розумне місто». Переконує місцевих керівників, шукає прогресивних виконавців у місцевих відділах, відпрацьовує якість послуг. Бо не байдуже. Бо хоче, щоб його місто розвивалось.

галич

– Я вирішив це запровадити, бо в мене натура, можливо, така, є бажання щось змінити на краще. Сам я працюю в управлінні соціального захисту населення Острозької райдержадміністрації. Електронні послуги запроваджувати не так просто, але я знайшов у нашому місті людей, які розуміють, що це майбутнє. Але тут поки що все залежить від людей. І від керівників, і від виконавців. По-перше, я мав повну підтримку керівництва Острозької РДА та заступників міського голови Острога. По-друге, перед підключенням конкретних послуг дуже ретельно підбирав виконавців. Наприклад, із підключенням однієї послуги в місті чекав два місяці. Не тому, що це важко. Просто чекав, доки міськрада візьме на роботу у відповідний відділ працівника, який розуміється і любить електронні технології. Як тільки він приступив до роботи, все вийшло. Так що раджу і іншим районам ретельно підбирати виконавців. Це запорука успіху.  В майбутньому разом із «Острозькою академією» ми плануємо створити стратегію розвитку міста до 2028 року, що дасть змогу чітко окреслити напрям, куди рухатись і що взагалі робити, – поділився  планами з журналістом Сергій Галич.

Рівненська ОДА сама запускає і райони «штурхає»

Тим часом у процес впровадження  електронних послуг активно включилась і Рівненська обласна державна адміністрація. Роботу з запуску електронних послуг координує радник голови ОДА Сергій Мініч.

мініч

– Позиція голови Рівненської ОДА Олексія Муляренка максимально проста. Ми маємо підтримувати всі дієві громадські ініціативи.  Та сама ситуація з технічними інноваціями, – розповів   радник голови Рівненської ОДА Сергій Мініч. – Тому вирішили не чекати пропозицій, а самі запропонували приєднатися до іGOV. Адже хочемо,щоб комунікація мешканців Рівненської області з нашими структурними підрозділами була простішою. Саме тому сконтактували з волонтерами проекту, склали графік підключення послуг. Також активісти провели навчання для наших працівників.

Зараз Рівненська ОДА вже надає 3 послуги он-лайн, до запуску готується ще 20. Крім  того, наступним етапом буде підключення до сервісу районних державних адміністрацій. Цим планують зайнятися вже в жовтні. Сергій Мініч переконує, що представники районів самі просять зробити це якомога швидше.

Рівне тільки починає

На фоні успіхів із впровадженням електронних послуг у районних центрах чимало запитань виникло в активістів  до міської влади Рівного. Вона якраз підключатися до іGOV не поспішала.

дюг

– Міський голова Рівного Володимир Хомко працює вже третю каденцію. І погляди, і підходи до роботи в його команди, м’яко кажучи, консервативні. Тому сподіватися на значну активність у впровадженні новацій не доводилось. Філософія приблизно така: навіщо змінювати те, що і так працює. Тим більше, обирають Володимира Хомка кожного разу люди старшого покоління. А в числі їхніх пріоритетів електронні послуги точно не на першому місці.  Їм треба ремонти в дворах, комуналка, субсидії, матеріальна допомога і так далі. Не особливо наполягали на е-послугах і молоді депутати Рівнеради. Потім ми зрозуміли, чому. Вони банально нічого не знають про такі новації. Тому почали розказувати про е-технології на сторінках у соціальних мережах, у статтях в інтернет-ЗМІ, Хотіли, щоб не тільки користувачі, а й чиновники зрозуміли, що електронні послуги – це, в першу чергу, зручно. І це дало свій результат. А ще позитивний приклад для інших подала Рівненська ОДА, – розповів регіональний координатор волонтерів іGOV Юрій Дюг.

Зрушити справу з мертвої точки взявся секретар Рівненської міської ради Сергій Паладійчук. Каже, що електронні послуги – це вимога часу.

paladiychuk_secretar

– Маємо робити все, щоб  життя мешканців Рівного стало максимально комфортним. Менше року тому в місті запрацював ЦНАП. І прогрес видно одразу. Адже тепер послуги можна отримати швидко і з комфортом. Але цього замало. Маємо створити можливості отримувати послуги, не виходячи з дому. Я і сам такими послугами користувався б. Платформа іGOV для цього дуже добре підходить. Вона протестована, надійна і працює в інших містах. Ми вже узгодили з волонтерами план запуску е-послуг Рівнеради і працюємо над цим. Почнемо з простіших і працюватимемо доти, доки  всі послуги ради та виконкому не матимуть електронні відповідники. Ми вже реалізували в місті декілька громадських ініціатив. Зокрема, запустили «Громадський бюджет» – розповів секретар Рівненської міської ради Сергій Паладійчук.

Чому не виходить у інших?

На жаль, похвалитися успіхами на ниві електронного урядування можуть далеко не всі міста Рівненської області. Та й значного бажання їх впроваджувати немає. Принаймні поки що.

Чому ті міста, які не підключені до iGov чи «Розумного міста», не поспішають це робити? Хто чи що стає на заваді цьому?

– Причин зриву запуску електронних послуг може бути декілька. По-перше, це звичайний страх. Чиновники не знають, що робити з інструментами електронного врядування, як їх підключати чи використовувати. І взагалі, як можна жити без папірців,  – резюмує Євген Поремейчук. –  Здебільшого, після проведення семінарів-тренінгів цей страх зникає, міста починають користуватися сервісом. По-друге, бажання зробити щось своє. В містах, у яких є бюджет на розвиток ІТ-інструментів, намагаються розробити власні продукти. Але, на жаль, доволі рідко вони виявляються якісними та зручними. По-третє, небажання бути відкритим. Навіщо публікувати свої бюджети та транзакції, якщо їх можна «заховати» на офіційному сайті? І тут вже проблема не так у місцевій владі, як у пасивності мешканців, які не хочуть поцікавитися, де ж гарантований державою доступ до публічної інформації. І по-четверте, відсутність інформації про проект. Чиновники можуть просто не знати про ці сервіси.

_______

Розслідування підготоване в рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії за підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади.

Continue Reading
СТАТТІ НА ЦЮ ТЕМУ:
ПРОКОМЕНТУВАТИ

ТОП

To Top