ВАКС відмовив у затвердженні угоди Качного із САП: прокуратура наполягає на розгляді справи

Вищий антикорупційний суд відмовив у затвердженні угоди про визнання винуватості з народним депутатом України IX скликання. За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, угода передбачала передачу 15,98 млн грн державі та на підтримку Сил оборони України.

Після відмови ВАКС затвердити угоду у справі депутата Качного САП заявила, що категорично не погоджується з рішенням суду. Прокуратура повідомила, що наполягатиме на подальшому розгляді справи в загальному порядку.

У повідомленні САП ім’я депутата не наведене. Водночас у матеріалах справи йдеться про народного депутата від колишньої ОПЗЖ Олександра Качного. Він є обвинуваченим; до вироку суду особа вважається невинуватою.

Що передбачала угода

САП повідомила, що суд відмовив у затвердженні угоди, попри повне визнання обвинуваченим вини в незаконному збагаченні на суму понад 12,7 млн грн, інкримінованому йому у квітні 2026 року.

За даними прокуратури, депутат погодився на спеціальну конфіскацію 12,98 млн грн. Крім того, він висловив готовність перерахувати 3 млн грн на підтримку Сил оборони України через благодійний фонд «Компетентна допомога».

САП також зазначила, що обвинувачений надав документи про наявність тяжкого захворювання, яке ускладнює судовий розгляд. Яке саме захворювання, у наведених матеріалах не уточнюється.

«САП категорически не согласна с решением ВАКС об отказе в утверждении соглашения о признании вины от 26 августа 2026 года, заключенного между прокурором САП и народным депутатом Украины IX созыва», — йдеться в повідомленні прокуратури.

За умовами угоди, як повідомляла САП, депутат мав повністю визнати вину, погодитися на спеціальну конфіскацію 12,98 млн грн і добровільно перерахувати 3 млн грн на потреби Сил оборони України.

Аргументи суду

ВАКС мотивував відмову тим, що перерахування коштів для потреб ЗСУ на рахунки благодійного фонду, а не Національного банку України або Міністерства оборони, не відповідає інтересам суспільства.

Суд також вказав, що закріплення в угоді обов’язку перерахувати кошти на потреби ЗСУ через благодійний фонд, на думку суддів, позбавляє таку дію ознак добровільності.

Ще один аргумент ВАКС стосувався спеціальної конфіскації. Суд, за наведеними матеріалами, зазначив, що не може перевірити дотримання прав третьої особи — номінального власника майна, щодо якого мала застосовуватися спеціальна конфіскація.

Позиція САП

САП не погодилася з аргументами суду. У прокуратурі заявили, що благодійні фонди, які допомагають Силам оборони, користуються високою суспільною довірою та оперативно спрямовують внески безпосередньо на потреби військових.

Прокуратура також зазначила, що під час переказу коштів на рахунки державних органів суспільство, на її думку, не має інформації про подальше використання цих коштів. Натомість благодійний фонд, як стверджує САП, надає відкриту і прозору звітність.

Щодо добровільності платежу САП повідомила, що обвинувачений сам вирішив включити умову про пожертву на потреби Сил оборони до тексту угоди зі слідством, щоб компенсувати шкоду суспільству. Прокурори вважають, що ВАКС міг перевірити добровільність такого волевиявлення під час судового засідання.

У відповіді на третій аргумент суду САП заявила, що ВАКС отримав нотаріально засвідчену заяву третьої особи про повну згоду на спеціальну конфіскацію. За даними прокуратури, під час допиту в суді ця людина також підтвердила, що майно було лише формально оформлене на її ім’я.

«По нашему убеждению, такое решение ВАКС создает негативный прецедент и искусственные барьеры для применения института соглашений со следствием в топкоррупционных делах. По результатам анализа решения суда САП будет настаивать на продолжении рассмотрения дела в общем порядке тем же составом суда для обеспечения интересов общества и реализации принципа неотвратимости наказания», — заявила САП.

Що сказав Євген Крапивін

Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін у дописі у Facebook написав, що комунікація щодо рішень суду має бути стриманішою.

За його словами, умови угоди визначають прокурор і підозрюваний, а суддя перевіряє законність, добровільність угоди та її відповідність суспільним інтересам. У цій справі, як пише Крапивін, благодійність стала єдиним аргументом на користь суспільних інтересів.

«При этом суд тщательно обратил внимание на проблему частных благотворительных фондов. ВАКС отметил, что благотворительные фонды самостоятельно распоряжаются средствами, поэтому подписанты соглашения и суд не смогут проконтролировать, пойдут ли деньги именно на заявленные цели. При этом существуют специальные прямые счета НБУ и Минобороны для ВСУ. Поэтому суд не смог убедиться, что такое условие в полной мере соответствует интересам общества… Но разница между частным фондом и государственным счетом для пожертвований есть», — пише Крапивін.

Крапивін також вважає, що пожертви не мають бути предметом угоди про визнання винуватості, а можуть бути лише обставиною, яка характеризує особу.

«Если человек делает пожертвование — пусть, это его личное дело, зачем указывать это в договоре. Просто укажите, что «сознательный гражданин делает пожертвования». Этот аргумент суда, на мой взгляд, самый интересный, поскольку поднимает дискуссию о добровольности обязательств, отраженных в соглашении. Тем более что в данном соглашении, если бы обвиняемый не взял на себя такое обязательство, то и самого соглашения бы не было», — зазначив він.

У частині спеціальної конфіскації квартири як предмета неправомірної вигоди позиція САП, на думку Крапивіна, виглядає обґрунтованою, оскільки суд отримав засвідчену заяву номінального власника про згоду на спеціальну конфіскацію, а також його показання під час допиту. Водночас він припустив, що для суду цього могло бути недостатньо, якщо суд вважає, що спеціальна конфіскація не може бути застосована.

Крапивін також написав, що ця постанова ВАКС суттєво відхиляється від попередньої практики суду, за якою пожертви у приватні фонди систематично враховувалися як пом’якшувальні обставини. На його думку, приватні пожертви мають залишатися особистою справою обвинуваченого і не повинні ставати предметом торгу під час укладення угод про визнання винуватості.

Передісторія справи

У квітні 2026 року НАБУ і САП повідомили про викриття чинного народного депутата України в незаконному збагаченні на 12,7 млн грн. За версією слідства, у 2020–2021 роках депутат став власником активів, вартість яких значно перевищувала рівень його офіційно задекларованих доходів.

Слідство вказувало, що депутат придбав котедж і земельну ділянку в селі Коблеве на узбережжі Чорного моря вартістю 1,694 млн грн. Також, за версією НАБУ і САП, він купив квартиру в центрі Києва площею 132,6 кв. м і вартістю 5,632 млн грн.

Крім того, слідство повідомляло про ремонт і благоустрій цієї квартири на 5,656 млн грн. У матеріалах також зазначено, що квартира в центрі Києва, витрати на її ремонт на загальну суму понад 11,2 млн грн і котедж із земельною ділянкою в Коблевому приблизно за 1,7 млн грн були оформлені на знайомого депутата.

Після відмови ВАКС затвердити угоду САП заявила, що домагатиметься продовження розгляду справи в загальному порядку тим самим складом суду.