У Рівному є лише два тролейбуси в які можуть потрапити люди на візках і зробити це вдається не на всіх зупинках. Втім навіть у новому транспорті сервіс залишає бажати кращого. Ми з`ясували як місто намагається вирішувати проблему. Кілометри по обваленій бруківці і обсипаних ямами дорогах. Щоденні випробовування у ліфтах, на сходах і пандусах та зрідка – допомога. Таке життя на візку у місті Рівному. Місті з перевиконаним бюджетом і водночас вічним браком коштів. Сходи-перешкода Юрій Фенюк прикований до візка з дитинства. Він швидко перебирає колеса, долаючи свій звичний маршрут з мікрорайону Північного до центру міста. У переповненому транспортом Рівному Юрій воліє пересуватися за допомогою візка. Адже жодна з понад трьохсот маршруток для нього не підходить, а потрапити на візку в тролейбус без допомоги – складно. Іноді поїздки завершуються поломками. [caption id="attachment_58486" align="aligncenter" width="640"] Юрій Фенюк каже, що без сторонньої допомоги не може користуватися громадським транспортом фотографія Четвертої Влади[/caption] – Заїхали прямо в тролейбус і відвалилось переднє колесо. Через ізнос коляски. Через те, що постійно по ступєньках з верху до низу, – розповідає Юрій. – В наш транспорт треба завжди щоб хтось був поряд. Бо залізти, або когось просити... це майже неможливо. Бо всі кудись спішать. Да самі даже шофера, частіше за все спішать. Бо графік. А залізти самому неможливо. За інформацію Рівненського центру соцзахисту населення, у місті проживає понад сімсот людей з інвалідністю, які використовують візки. Складно користуватися громадським транспортом й майже чотирьом тисячам рівнян, які травмувалися, непросто батькам з дитячими візками, а також людям похилого віку. [caption id="attachment_58487" align="aligncenter" width="640"] Ми стали свідками того, як чоловік з палкою і з ногою, яка не згинається, складно забирався в тролейбус[/caption] Шлях всередину маршруток і тролейбусів ускладнюють високі сходинки. А всередині транспорту проблему створюють вузькі проходи. [caption id="attachment_58488" align="aligncenter" width="640"] Сходинки у рівненських тролейбусах стають справжньою перешкодою чи складністю для багатьох[/caption] Після невдалих спроб пересування у рівненських тролейбусах, Юрій Фенюк – категоричний. – Оце вообщє корито. В ньому всередині неможливо сидіти, – говорить Юрій, показуючи на старий тролейбус. – А в маршрутку навіть якщо я і заїду в якусь десь якось, то тоді людям не буде де стати. [caption id="attachment_58489" align="aligncenter" width="640"] Приклад сучасного низькопідлогового громадського транспорту. Щоправда такий тролейбус не виконує свою функцію на багатьох зупинках, оскільки не всі зупинки в Рівному пристосовані до нього[/caption] Фахівець із містобудування, урбаніст Андрій Шевчук розповідає, що громадським транспортом у Рівному щоденно користуються понад 250 тисяч людей. – Третина з них – люди з особливими потребами, маломобільні люди – це від мам з візочками, діток, до людей, які травмувалися, з важким вантажем, людей старшого віку і людей на візках, – каже Андрій Шевчук. [caption id="attachment_58490" align="aligncenter" width="640"] Андрій Шевчук каже, що успішність міста можна виміряти кількістю низькопідлогового транспорту. Поки що Рівне пасе задніх[/caption] – Наш громадський транспорт своїм сервісом відповідає 70-80-м рокам 20 століття. Він, на жаль, не пристосований для потреб усіх.Тому частина мешканців змушена щодня страждати, або взагалі не має змогу пересуватися громадським транспортом. У Рівному лише два тролейбуси мають низьку підлогу – це жовтий ЛАЗ, який ми купили в 2008-му році і той, що називають дуобус, – розповідає урбаніст. Два низькопідлогові тролейбуси, які є у Рівному. Ліворуч – модель Львівського автобусного заводу. Праворуч гібридний тролейбус заводу Бєлкомунмаш Два низькопідлогові тролейбуси – ось і весь арсенал сучасного транспорту у Рівному. Юрій розповідає, що з цих двох надає перевагу старішому жовтому ЛАЗу. Користуватися дуобусом – гордістю міської влади, Юрію важче. Попри всі переваги, довжина машини ускладнює правильне розташування на зупинках. Юрій погодився показати нам як він користується цим ноу-хау. Перша спроба потрапити у транспорт – невдала. Спізнившись на кілька секунд, ми просимо водія зачекати на візочника. Але дуобус втікає з-під носа. Юрій каже, що дочекатися допомоги від водіїв майже нереально. – У нас тільки один водій, який відгукнувся на таке. Я за свої всі 17 років, що я їжджу по місту, один водій тільки і то він недавно появився і то він їздить на такому [старому] тролейбусі, відгукнувся, – розповідає Юрій Фенюк. З другої спроби завчасно виходимо на зупинку Театральну. Побачивши людину на візку, водій паркується як слід. Юрій одразу це помічає тож намагається самостійно потрапити всередину і у нього виходить. Такий вдалий заїзд – виняток – зізнається наш герой. Практика і сильні руки допомогли Юрію потрапити всередину тролейбуса самостійно. Каже, що у нього так вийшло вперше. [caption id="attachment_58493" align="aligncenter" width="640"] Юрій вперше самостійно потрапив у дуобус[/caption] – Але другі так не зможуть. У більшості інвалідів рукі слабенькі і вони так не зможуть, – говорить Юрій Фенюк. Кондукторка зізнається, що тролейбус спеціально розвернули, аби полегшити заїзд візочнику. – Він просто перевернув вам тролейбус на сторону трошки, щоб ви могли заїхати, – говорить кондукторка Валентина. – На візках пасажири бувають рідко, а з [дитячими] колясками часто. Втім виїхати з тролейбуса без сторонньої допомоги неможливо – немає як розвернутися через переповнений салон. Тож ми допомагаємо Юрію це зробити. Транспортна проблема За інформацією на сайті КП «Рівнеелектроавтотранс», у Рівному 80 тролейбусів. Лише 2 з них низькопідлогові. Також у Рівному 11 тролейбусних маршрутів. Українське законодавство вимагає, аби на кожному маршруті був хоча б один транспортний засіб, пристосований для перевезення осіб з інвалідністю. У 2016-му Всеукраїнське громадське об’єднання «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» досліджувало на скільки доступніступним є транспорт для людей з обмеженими можливостями. Опитали 120 людей з інвалідністю. У звіті за результатами дослідження роблять висновок, що українське законодавство, яке гарантує доступний транспорт візочникам, не виконують по всій Україні. Є окремі зауваження і по Рівному. [caption id="attachment_58495" align="aligncenter" width="562"] Коментарі про громадський транспорт у Рівному із дослідження «Національної Асамблеї людей з інвалідністю України»[/caption] Відсутність сходів також значно зменшує час перебування транспорту на зупинках. Адже пасажири виходитимуть і заходитимуть у тролейбус з низькою підлогою швидше. Втім 99,5% громадського транспорту в Рівному не відповідає сучасним потребам. У європейських містах транспорту зі сходами практично не залишилося. Рівне ж купує той транспорт від якого давно відмовилися успішні міста. У місті досі їздить близько 30 старих тролейбусів «Scoda 9Tr», виготовлених у 70-х роках. Рівне невеликими частинами замінює їх на дещо молодші. – 99 з половиною відсотків транспорту у Рівному не призначені для сучасних потреб міста. Вони є не низькопідлоговими і їх всі потрібно замінювати, – розповідає Андрій Шевчук. – Беушні тролейбуси, які ми купуємо – це ж власне тролейбуси, які успішніші за нас міста викинули як непотрібні. Покупка рівненського дуобуса, який частину шляху долає як автобус, а частину як тролейбус – останнє транспортне досягнення міської влади. Омріяний мером єдиний у світі тролейбус «Вітовт макс дуо» – один на весь маршрут тому рухається з великими інтервалами. [caption id="attachment_58496" align="aligncenter" width="640"] Мер Рівного Володимир Хомко давно хотів купити дуобус, що в результаті і зробив. За доволі немалі гроші. Знав він про те чи ні, але омріяний транспорт має чимало неприємних таємниць[/caption] Нині правомірність покупки дуобуса за сім з половиною мільйонів з`ясовує поліція). Адже тролейбус від якого відмовилися в інших містах, у Рівному придбали, провівши сумнівний тендер. До того ж, дуобус не такий новий як вказано у документах. – Слідчий призначив автотоварознавчу експертизу та експертизу з криміналістичного дослідження транспортного засобу, – розповідає речниця Головного управління Нацполіції рівненщини Марія Юстицька. [caption id="attachment_58497" align="aligncenter" width="640"] Марія Юстицька розповідає, що поліція провела 22 слідчі (розшукові) та процесуальні дії. Триває досудове розслідування[/caption] – Наразі спеціалісти надали висновки призначених експертиз, яких недостатньо для прийняття процесуального рішення. Відповідно слідчим будуть проведені додаткові процесуальні дії з метою встановлення обставин по справі. Досудове розслідування триває, – говорить Марія Юстицька. «Рогаті» мрії Наприкінці минулого року міський голова Володимир Хомко звітував про перевиконання бюджету і заявляв про транспортні мрії. Дуобусів хотіли купити ще сім. [caption id="attachment_58498" align="aligncenter" width="640"] Володимир Хомко неодноразово заявляв, що Рівне буде розвивати громадський транспорт. Але стратегії розвитку немає[/caption] – Перевиконання буде приблизно 200, грубо кажучи, 211 мільйонів профіцит. Через що ми можемо робити багато речей про які ми раніше і не мріяли, – звітував Володимир Хомко у грудні 2016-го року. – Так от їх [дуобусів] буде сім. Минув майже рік, а низькопідлогового транспорту у Рівному не побільшало. Начальник управління транспорту і зв’язку Віталій Миронюк згадує поїздки за кордон, де немає забитих маршруток, недотримання графіку руху, а головне – головного болю для інвалідів і людей, яким рухатися складно. Каже, всі біди рівненського транспорту – через недофінансування. Зрештою переходить на відвертість. [caption id="attachment_58499" align="aligncenter" width="640"] Віталій Миронюк каже, що міська влада добре знає про проблеми людей з інвалідністю, втім раніше не було коштів, аби закуповувати відповідний транспорт[/caption] – Та я думаю, може, в мене щось не получається? Може я щось не доробляю? Може, молодші прийдуть. Ну і це буде. Не сьогодні – завтра це буде, да. Але ж ситуація в загальному така, що без низькопідлогового транспорту нічого не буде. Тобто на 250-тисячне місто ми маєм мати не менше двадцяти тисяч пасажиромісць одночасно, – каже Віталій Миронюк. – Найперше треба було б зняти з маршрутів тролейбуси, які давно відпрацювали свій термін і мають вік 30 і більше років. За півроку транспортні плани міської влади кардинально змінилися. Замість білоруських дуобусів, які частину шляху долають на пальному, вже хочуть купити шість нових тролейбусів обладнаних літієво-титанатними акумуляторами. Такий транспорт – більш екологічний. Ці тролейбуси також часину шляху можуть долати без контактної мережі. Незабаром у Рівносму можуть з`явитися такі ж тролейбуси українського заводу Південмаш. Модель ДНІПРО-Т203 почали випускати лише цього року і зараз такі ж їздять у Дніпрі. Фото: gorod.dp.ua Новими тролейбусами хочуть забезпечити проїзд в райони міста, де немає тролейбусних ліній, які, на думку влади, прокласти надто дорого. Тому й вирішують купувати комбінований транспорт. – Звісно, те, що місто виділило кошти хоча б на часткове оновлення громадського транспорту це добре. 6-7 нових тролейбусів з акумуляторами і біля 10 б/в Шкод навіть зі сходинками краще ніж ті старезні тролейбуси і маршрутки. Але це той мінімум, що купують й інші не найуспішніші українські міста, – говорить Андрій Шевчук. – В нашій країні є й кращі приклади. Івано-Франківськ купує дешеві б/в низькопідлогові тролейбуси в австрійському Зальцбургу. [caption id="attachment_58502" align="aligncenter" width="651"] Івано-Франківські низькопідлогові тролейбуси. Франківськ має мету придбати 30 абсолютно нових тролейбусів та звести 8 кілометрів електромереж. Фото КП «Електроавтотранс» І[/caption] – Одеса змогла купити п`ять низькопідлогових б/в тролейбусів Skoda. Також 20 міст України взяли кредит в Європейського банку реконструкції та розвитку на оновлння громадського транспорту і такі міста як Житомир, Луцьк, Львів, Полтава, Івано-Франківськ, Біла Церква та інші планують придбати від 30 до 50 нових тролейбусів. Багато міст розбудовують тролейбусну мережу. У Рівному, чомусь, не можуть знайти кошти її на прокладання навколо Північного. У Рівному майбутнє громадського транспорту уявляють інакше. Шість низькопідлогових тролейбусів за 42 мільйони гривень «Рівнеелектроавтотранс» намагається купити вдруге. Влітку тендер провести не вдалося . Тепер закупівлю оголосили повторно. Документи подали п`ять підприємств, втім пропозиції трьох із них уже відхилили.Тепер за перемогу змагаються Торговий Дім «ЛІТАН», який минулого року раптово відмовився продавати Рівному дуобус, поступившись білоруському виробнику. [caption id="attachment_58503" align="aligncenter" width="640"] Літан пропонує шість нових тролейбусів за 38 мільйонів 699 гривень[/caption] Його суперник – новостворене підприємство «БКМ –Україна» зареєстроване у Луцьку. Воно продає тролейбуси того самого білоруського заводу «Белкоммунмаш». [caption id="attachment_58504" align="aligncenter" width="588"] Шість тролейбусів моделі 32100D білоруського виробництва пропонували Рівному всього на 300 гривень дорожче за таку ж кількість українських. Фото: bkm.by[/caption] 13 вересня завершився аукціон за результатами якого Рівне може зекономити три мільйони триста тисяч гривень. Перемогу отримав «Літан», який запропонував всього на 300 гривень дешевшу ціну. [caption id="attachment_58505" align="aligncenter" width="587"] За результатами аукціону один український тролейбус пропонують за ціною 6 мільйонів 450 тисяч гривень. Скріншот з Прозорро. Натисніть для збільшення[/caption] Рівнеелектроавтотранс уже розмістив намір укласти договір з Літаном. Паралельно триває закупівля беушних тролейбусів. Віталій Миронюк радіє таким тендерам. – Я працюю десятий рік. За 10 років ну те, що я бачив своїми очима, перший раз міська рада виділила 48 мільйонів на закупівлю транспорту. Ну це фантастика. Ну здавалось би, якби ми купили. І я вірю все таки, Господи поможи нам. Як ми купим шість нових і 9 беушних, да, 15 тролейбусів. Ви уявляєте, що це таке? Ми купили одного і замєтно…Ну наше місто таке, що кудою б хто не їхав все одно по Соборній їде і всі люди його побачать! – радіє Віталій Миронюк. Місто Рівне десятиліттями чекає на комфортний громадський транспорт. Тим часом влада, постійно говорячи про скруту, перебирає недешеві варіанти. Можливо, проблема не лише в фінансах, а й в пріорітетах. – Звісно кожне місто має свої приорітети і відповідно визначає в що найперше інвестувати свої кошти в розваги будуючи стадіони, чи в забезпечення базових умов нормального мешкання в місті – забезпечує зручне, безпечне і доступне щоденне пересування мешканців, – розповідає урбаніст Андрій Шевчук. Громадський транспорт – найпоширеніший спосіб пересування для більшості мешканців міста. За словами Андрія Шевчука, якщо місто зараз неспроможне забезпечити достатній комфорт користування транспортом, дуже швидко воно віддаватиме в десятки разів більше коштів і ресурсів, аби усунути постійно зростаючі проблеми заторів, дорожніх аварій, відсутності місць паркування, забруднення повітря, шуму тощо. Відповідно якість життя в місті тільки погіршуватиметься. – Щоб цього не сталося необхідно якомога швидше якісно змінювати всю систему громадського транспорту у місті, починаючи від розробки ефективної стратегії реформування громадського транспорту і на її основі зміні маршрутної мережі, взаємодії з перевізниками, оновленні транспорту, змінювати тарифну політику, – розповідає Андрій Шевчук. – Після понад 20-ти років відсутності якісних змін просто оновлювати невеличку кількість транспорту недостатньо. Такими темпами нам десятиліттями доведеться наздоганати лише сусідів, нагадаю, Житомир в наступному році планує мати понад 50 низькопідлогових тролейбусів та 40 автобусів, Івано-Франківськ матиме близько 50 низькопідлогових тролейбусів та автобусів. А Рівне? Можливо, до кінця 2017-го Рівне отримає нові низькопідлогові тролейбуси на які завжди бракувало грошей і на які чекають тисячі людей з обмеженими можливостями. А, можливо, ми і далі їздитимемо на беушних тролейбусах. Зрештою все залежить від мети. Адже крім транспорту у влади ще багато-багато планів на багато мільйонів із наших кишень. Анна Калаур, Валерій Мартинюк, Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада» * * * Публікація підготовлена в межах проекту «Сприяння прозорості державних закупівель у Західній Україні», що реалізовується громадською організацією «Рівненський центр «Соціальне партнерство» за фінансової підтримки NED