САП не погодилася з відмовою ВАКС затвердити угоду у справі депутата Качного

Вищий антикорупційний суд відмовився затвердити угоду про визнання винуватості з народним депутатом України IX скликання у справі про незаконне збагачення. Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила, що категорично не погоджується з таким рішенням.

За даними САП, угода передбачала передачу для держави та Сил оборони загалом 15,98 млн грн. Ішлося про спеціальну конфіскацію 12,98 млн грн і готовність обвинуваченого перерахувати ще 3 млн грн на підтримку Сил оборони через благодійний фонд компетентної допомоги.

Прокурори у повідомленні не назвали імені депутата. За описом обставин справи йдеться про народного депутата від ОПЗЖ Олександра Качного.

До вироку суду особа вважається невинуватою.

Що передбачала угода

У САП повідомили, що обвинувачений народний депутат повністю визнав вину у незаконному збагаченні. Також, за даними прокуратури, він погодився на спеціальну конфіскацію 12,98 млн грн.

Окремою умовою було перерахування 3 млн грн на підтримку Сил оборони України через благодійний фонд компетентної допомоги. У САП зазначили, що обвинувачений сам вирішив включити цю умову до тексту угоди зі слідством як спосіб компенсації шкоди суспільству.

Прокуратура також повідомила, що депутат надав документи про наявність тяжкої хвороби, яка ускладнює судовий розгляд.

За позицією САП, суд мав можливість перевірити добровільність такого волевиявлення під час засідання.

Аргументи суду, викладені САП

За викладом САП, ВАКС обґрунтував відмову кількома обставинами. Суд вважав, що переказ коштів на потреби ЗСУ на рахунки благодійного фонду, а не на рахунки Національного банку України чи Міністерства оборони, не відповідає інтересам суспільства.

Ще один аргумент, наведений прокуратурою, стосувався добровільності. На думку суддів, закріплення в угоді обов’язку переказати гроші благодійному фонду для потреб ЗСУ позбавляє цю дію ознак добровільності.

Також, за повідомленням САП, суд вказав, що не може перевірити дотримання прав третьої особи — номінального власника майна, щодо якого застосовується спеціальна конфіскація.

Позиція прокуратури

У САП заявили, що не погоджуються з підходом суду щодо благодійного фонду. Прокуратура вважає, що благодійні фонди, які допомагають Силам оборони, мають високу суспільну довіру і швидко спрямовують донати на потреби військових.

Прокурори також зазначили, що в разі перерахування коштів на рахунки державних органів суспільство не має даних про їх подальше використання. Натомість, за позицією САП, благодійний фонд надає відкриту та прозору звітність.

Щодо третьої особи прокуратура повідомила, що ВАКС отримав нотаріально посвідчену заяву про повну згоду на спеціальну конфіскацію. Крім того, за даними САП, під час допиту в суді ця людина підтвердила, що майно було оформлене на її ім’я лише формально.

Прокурори заявили, що відмова суду, на їхню думку, створює негативний прецедент і штучні перешкоди для застосування угод зі слідством у справах про топкорупцію.

САП повідомила, що наполягатиме на продовженні розгляду справи у загальному порядку.

Що сказав Євген Крапивін

Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін у дописі у Facebook зазначив, що комунікація щодо судових рішень має бути стриманішою.

За його словами, умови угоди визначають прокурор і підозрюваний, а завдання судді — перевірити законність, добровільність угоди та її відповідність суспільному інтересу. У цьому випадку, як написав Крапивін, благодійність стала єдиним аргументом на користь суспільного інтересу.

“При цьому суд ретельно звернув увагу на проблему приватних благодійних фондів. ВАКС зазначив, що благодійні фонди самостійно розпоряджаються коштами, тому підписанти угоди та суд не зможуть проконтролювати, чи підуть гроші саме на заявлені цілі. При цьому існують спеціальні прямі рахунки НБУ та Міноборони для ЗСУ. Через це суд не зміг переконатися, що така умова повною мірою відповідає інтересам суспільства… Але різниця між приватним фондом і державним рахунком для пожертв є”, — пише Крапивін.

Крапивін також написав, що донати не можуть бути предметом угоди, а є обставиною, яка характеризує особу.

“Якщо людина донатить – нехай, це її приватна справа, для чого зазначати це в угоді. Просто вкажіть, що «свідомий громадянин, донатить». Цей аргумент суду, як на мене, найцікавіший, бо порушує дискусію щодо добровільності зобовʼязань, відображених в угоді. Тим паче в цій угоді якби обвинувачений не взяв на себе таке зобовʼязання, то і угоди б не було”, — зазначає він.

Щодо спеціальної конфіскації квартири як предмета неправомірної вигоди Крапивін назвав позицію САП слушною. Він послався на те, що суд отримав посвідчену заяву номінального власника про повну згоду на спецконфіскацію, а також його показання під час допиту. Водночас Крапивін припустив, що цього могло бути недостатньо, якщо суд вважає, що спеціальна конфіскація не може бути застосована.

Крапивін також зазначив, що ця ухвала ВАКС відхиляється від раніше сформованої практики суду, за якою донати на приватні фонди систематично враховувалися як пом’якшувальні обставини.

На його думку, приватні донати мають залишатися особистою справою обвинуваченого і не повинні ставати предметом торгу під час підписання угод про визнання винуватості.

Передісторія справи

У квітні НАБУ і САП повідомили про викриття чинного народного депутата України на незаконному збагаченні на 12,7 млн грн.

За версією слідства, у 2020–2021 роках депутат став власником активів, вартість яких значно перевищувала рівень його офіційно задекларованих доходів.

Слідство зазначало, що депутат придбав котедж і земельну ділянку в селі Коблево на узбережжі Чорного моря вартістю 1,694 млн грн. Також, за даними НАБУ і САП, він купив квартиру в центрі Києва площею 132,6 кв. м і вартістю 5,632 млн грн.

Крім того, слідство повідомляло про ремонт і облаштування цієї квартири на суму 5,656 млн грн.

Після відмови ВАКС затвердити угоду САП заявила, що домагатиметься продовження розгляду справи у загальному порядку.