28 червня ми традиційно відзначаємо День народження основного закону України – Конституції, прийнятої 1996 року.
Вважається, що Конституція з усім її демократичним «начинням» є гарантом прав і свобод людини і громадянина. Та чи виконуються усі норми 161 статті Конституції? Мабуть, кожен про це не раз задумувався і винив в усьому владу.
Давайте погортаємо цю маленьку щиру книжечку і зупинимося на деяких статтях. На початку тексту, на третій сторінці, нам у вічі кидається, написана жирним шрифтом, преамбула. «Верховна Рада України від імені Українського народу – громадян України всіх національностей, … дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов життя, …усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, …приймає цю Конституцію – Основний Закон України». Авжеж, Верховна Рада дбає про забезпечення гідних умов життя, але не народу, а свого життя. І, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, продовжує дбати про своє гідне життя, створюючи нові корупційні схеми, щоб витягнути з нас чим більше грошей.
Зупиняючись на другому розділі «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина», виявляється у нас є дуже багато прав. Але чомусь влада їх «трішки» утискає. Наприклад, у статті 49 говориться, що «охорона здоров’я забезпечується державним фінансування». Цікаво, а лікарі державних установ про це знають? Всім відомо, поки не даси …, ніхто тобі не приділить належної уваги. А 53 стаття повідомляє, що «держава забезпечує доступність і безоплатність освіти». Так, можна успішно навчатися, докладаючи власних зусиль. Але, на жаль, не завжди. Інколи викладач тонко натякає на хабар за високу оцінку. Деякі студенти і самі не проти його дати, аби «не паритись». Знову ж таки, хто винен у корупційній освіті? Студенти чи викладачі? Мабуть, Верховна Рада, адже ж вона “сумлінно дбає” про дотримання норм Конституції. Не хочеться зупинятися на кожній статті нашого основного закону, щоб далі не розчаровуватись у любові до народу Верховної зРади.
У цей день, 28 червня, кожному варто полистати Конституцію, щоб знати свої права і обов’язки. Та контролювати владу.