“Женевські домовленості” чи “Мюнхенська змова”?

Женевські домовленості17 квітня в Женеві пройшли 4-сторонні мирні переговори “Україна – Росія – США – ЄС”. Женевські домовленості мають всі шанси стати першим кроком до деескалації конфлікту між Україною та Росією.

Досягнуті у Женеві домовленості щодо шляхів виходу із кризи в Україні прокоментував ряд політичних експертів. І, як очікувалося, їхні думки розійшлися діаметрально протилежно.

Зокрема, британський журналіст Бен Джуда на своїй сторінці у Twitter відзначив:

“Женева стала дипломатичною перемогою Росії: армія, розвідка, спецпідрозділи та пропаганда – всі відзначились на полі бою. Путін має пишатись.”

Улі Шпек, дослідник Європейського центру Карнегі, висловив думку, що угоди обмежили суверенітет України: “Пункт угоди про те, що всі сторони мають утриматись від будь-якого насильства, обмежує суверенітет України. Я не впевнений, чи це законно”. Далі експерт зазначив: “Женевська угода не встановлює перепон для подальшої дестабілізації України з боку Росії. Дипломатія провалилась.”

Нагадуємо, що Дмитро Ярош заявляє про те, що “Правий сектор” не має незаконної зброї.

В той же час, Лоренс Фрідман говорить про те, що Женевські домовленості фактично визнали, що Україна втратила Крим: “Головний здобуток з переговорів для Росії у тому, що Крим визнано втраченим для України. Поза цим, багато чого залежить від конкретної імплементації угод”

Як бачимо із цих повідомлень, Росія має чітку лінію та стратегію дій, що за-часту нагадують події 1938 року у Мюнхені, коли лідери європейських країн пішли на поступки Гітлеру і визнали за Німеччиною право на Судетську область Чехословацької республіки. Ми також пам’ятаємо, що саме ця поступка розв’язала руки агресорові. І, як бачимо на сьогодні, Росія не зупинилася лише на анексії АР Крим, вона здійснює спробу окупувати східну Україну. Якщо Путін досягне своєї мети, то не факт, що на цьому його надмірний “апетит зупиниться”. Тому, чи варто повторювати історію?