ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ, ЩОБ ОТРИМАТИ ПУБЛІЧНУ ІНФОРМАЦІЮ


Важливо! Відповідно до статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Ви маєте правозвернутися із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація Вас особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Форма запиту

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним, запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача;

Для отримання інформації слід надіслати запит, який має містити:

1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

На офіційних веб-сторінках органів влади у розділах «Доступ до публічної інформації» можна знайтиформи для подання запиту на отримання публічної інформації. Багато органів передбачають можливість подання запиту в електронному вигляді.

Зразок запиту.

Інформаційно:

Держава запустила єдиний інформаційний веб-ресурс звернень громадян до органів державної влади та органів місцевого самоврядування «Державна система електронних звернень».

Ресурс «Доступ до правди», який дозволяє відправляти звернення про надання публічної інформації у електронній формі.

Ваші права

Для того, щоб правильно сформулювати запит, Вам необхідно також знати, що Ви маєте право (стаття 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації»):

1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості та з якою метою збираються про Вас; як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються;

2) доступу до інформації про себе, яка збирається та зберігається;

3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;

4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту Ваших прав та законних інтересів;

5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про Вас з порушенням вимог, визначених законом.

Що оприлюднюється

Також, слід знати що саме розпорядники зобов’язані оприлюднювати ( стаття 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації»):

 – строк оприлюднення – не пізніше 5 днів з дня затвердження (якщо мова йде про проекти – то 20 днів до їх прийняття);

а) інформацію про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси;

б) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії, проекти рішень, що підлягають обговоренню;

в) перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення;

г) порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності;

д) інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає розпорядник;

е) плани проведення та порядок денний своїх відкритих засідань;

є) розташування місць, де надаються необхідні запитувачам форми і бланки установи;

ж) загальні правила роботи установи, правила внутрішнього трудового розпорядку;

з) звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію та інше.

Обов’язки розпорядника інформації

Відповідно до статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформаціїзобов’язані:

а) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

б) вести облік запитів на інформацію;

в) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

г) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступузапитувачів до інформації.

Коли орган влади може відмовити в наданні публічної інформації

Відповідно до статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  орган влади (розпорядник)  інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник не володіє інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом;

3) запитувач  не оплатив  фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком ( розмір визначає орган влади);

4) запит не містить  ім’я та адресу запитувача; відсутній загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит; запит не підписаний і без дати.

ВАЖЛИВО! Якщо розпорядник відповідає, що запитувана інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту – це є неправомірна відмова у наданні інформації.

Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовий формі та повинна містити:

1) прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

Коли орган влади може відстрочити надання відповіді

Відповідь на запит повинна бути надана не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання.

Якщо запит стосується надання великого обсягу інформації – строк може біти продовжено до 20 днів.

Розпорядник може переслати Ваш запит іншому органу влади у випадку, якщо він не володіє запитуваною Вами інформацією. Тому, рекомендується завжди чітко знати у кого і що запитувати.

У такому випадку відлік строку розгляду Вашого запиту буде починатись  з дня отримання запиту належним розпорядником.

Відстрочка в задоволенні запиту надається:

  • у разі настання обставин непереборної сили
  • у письмовій формі з роз’ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Рішення про відстрочку має містити:

1) прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку;

3) причини, у зв’язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений строк;

4) строк, у який буде задоволено запит;

5) підпис.

Що можна оскаржити

Перш за все слід знати, що оскарження може стосуватися будь-яких  рішень, дій чи бездіяльності, якщо Ви вважає їх протиправними щодо Вас.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» Ви маєте право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками (органами влади) обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскаржити порушення можна, звернувшись  до:

  • керівника органу, в якого ви запитували інформацію,  або вищого щодо нього органу
  • адміністративного суду;
  • прокуратури.

Кожен із цих видів оскарження може бути ефективним. Особливо, якщо Ви знаєте як і що можна оскаржити. Чітка та аргументована позиція, з посиланням на чинні норми законодавства, в більшості випадків змушує державні органи відповідно реагувати.

Як скаржитьсь до керівника органу, в якого ви запитували інформацію,  або вищого щодо нього органу  можна почитати тут.

Як скаржитись до прокуратури можна почитати тут.

Як скаржитись до адміністративного суду можна почитати тут.

Крім того, парламентський контроль за дотриманням права на доступ до публічної інформації здійснюєУповноважений Верховної Ради України з прав людини.