День святого Валентина щорічно на­буває в Україні все більшої й більшої популяр­ності. Ще на початку лютого, вулиці практично всіх міст заповнюються святковою атрибутикою. Як то вже не дивно, чекають цього свята все більше людей. Наразі не лише підлітки чекають на західне свято, а й найменші школярі та дорослі пари задумуються як по-особливому зізнатися у своїх почуттях.

фото. dyvensvit.org

Історія про єпископа Валентина, що начебто трагічно загинув 14 лютого через те, що проти волі імператора вінчав закоханих, з ‘явилася у 1493 році в Нюрн­берзьких хроніках. Але ця історія не підтверджена та не визнана церквою. Можли це пов’язане з тим, що 14 лютого ні в Східній, ні в Західній церк­ві не має згадок про святого з ім’ям Валентин.

Східна Церква у своїх бого­служіннях згадує лише про трьох святих з ім’ям Валентин, що мученицьки завершили власний життєвий шлях в III столітті. Пам’ять кожного з них церк­ва вшановує 12 серпня, 19 липня і 7 травня. Якщо звернутись до західних традицій, на які посилаються прихильники цьо­го свята, то, за «Новою католицькою енциклопедією», Західна Церква визнає двох святих Валентинів, що були обезглавлені в період активного переслі­дування Християнства в один день: 14 лютого 270 року. Один був римським священиком, інший – єпископом Терні, поселення, розташованого за 60 миль від Рима (у Східній Церкві їх згадують – 19 липня і 12 серпня).

Якщо вивчити офіційний життєвий шлях цих двох святих, то там нема нічого схожого з тим, що ми знаємо з дитинства про свято­го Валентина.
Звичайно, це не є приводом відмовитись від святкування дня святого Валентина. Адже кожен з нас має сам визначитись коли та з якого приводу робити своїм коханим подарунки та дарувати знаки уваги.

фото. ogo.ua

Сайт громадської журналістики